Синевир об’єднав художників Ужгородщини, Мукачівщини та Міжгірщини

митці зібрались на десятиденний пленер

Відоме Синевирське озеро зустрічає художників по кілька разів на рік, причому не лише області, а й України та закордону. Туркомплекс «Синевирське озеро» цього разу прийняв до себе півтора десятка митців, серед яких — народний художник України Зол-тан Мичка, заслужені художники України Василь Свалявчик і Борис Кузьма, їхні колеги Петро Шол-тес, Ласло Мадяр, Юрій Боднар, Тарас Усик, Сергій Біба. Разом із ними — і члени громадського об`єднання «Спілка художників «Карпатські кольори», що діє на Міжгірщині, Василь Шиндра (він же керівник групи), Михайло Кінч, Михайло Покорба, Василь Гавей, Володимир Глеба, Іван Вегеш, Василь Сенько. А ось у притулку на самому березі озера «прописалися» заслужений художник України Василь Скакандій (керівник) Ольга Скакандій, Іван [Надія Дідики, Йосип Бабинець, Йосип Рущак, Василь Вовчок. Ще один заслужений художник Іван Ілько облюбував одну з хатин місцевих мешканців. У гості до колег тими ж днями завітав і співавтор скульптурної композиції «Синь і Вир», установленої на березі, Іван Бровдій.
.. .У перервах між дощами майстри встигали наносити на полотно старезні хати села Свобода, гомінкі води Тереблі, потічків і водоспадів. На полотна «переселялися» дерев`яні церкви та дзвіниці, хижки, хліви, вози з кіньми, городина та десятки інших споруд, зведених людьми і матінкою-природою. Дехто малював просто з балкона туркомплексу чи з-під навісу.
Не залишились байдужими художники до справжньої біди цих мальовничих місць — сміття, яким заполонені береги річок, Вільшан-ське водосховище. «Малюючита-кий вантаж, ми мріємо про Європу, — сказав Золтан Мичка.— Далеко ще». Його підтримав Василь Свалявчик, запропонувавши влаштувати спеціальну нагороду «за найбрудніше село»...