митці зібрались на десятиденний пленер

Один день — одна художня робота, як мінімум. Таке творче завдання ставили перед собою учасники пленеру, який двома групами проводили на Верховині ужгородські, мукачівські та міжгірські митці упродовж десяти днів.

Відоме Синевирське озеро зустрічає художників по кілька разів на рік, причому не лише області, а й України та закордону. Туркомплекс «Синевирське озеро» цього разу прийняв до себе півтора десятка митців, серед яких — народний художник України Зол-тан Мичка, заслужені художники України Василь Свалявчик і Борис Кузьма, їхні колеги Петро Шол-тес, Ласло Мадяр, Юрій Боднар, Тарас Усик, Сергій Біба. Разом із ними — і члени громадського об`єднання «Спілка художників «Карпатські кольори», що діє на Міжгірщині, Василь Шиндра (він же керівник групи), Михайло Кінч, Михайло Покорба, Василь Гавей, Володимир Глеба, Іван Вегеш, Василь Сенько. А ось у притулку на самому березі озера «прописалися» заслужений художник України Василь Скакандій (керівник) Ольга Скакандій, Іван [Надія Дідики, Йосип Бабинець, Йосип Рущак, Василь Вовчок. Ще один заслужений художник Іван Ілько облюбував одну з хатин місцевих мешканців. У гості до колег тими ж днями завітав і співавтор скульптурної композиції «Синь і Вир», установленої на березі, Іван Бровдій.
.. .У перервах між дощами майстри встигали наносити на полотно старезні хати села Свобода, гомінкі води Тереблі, потічків і водоспадів. На полотна «переселялися» дерев`яні церкви та дзвіниці, хижки, хліви, вози з кіньми, городина та десятки інших споруд, зведених людьми і матінкою-природою. Дехто малював просто з балкона туркомплексу чи з-під навісу.
Не залишились байдужими художники до справжньої біди цих мальовничих місць — сміття, яким заполонені береги річок, Вільшан-ське водосховище. «Малюючита-кий вантаж, ми мріємо про Європу, — сказав Золтан Мичка.— Далеко ще». Його підтримав Василь Свалявчик, запропонувавши влаштувати спеціальну нагороду «за найбрудніше село»...