Саме слово «канзаші» означає прикраси для волосся, які використовують у традиційних японських зачісках. У буквальному значенні – це орнамент, складений із тканини. Для нього використовують маленькі квадратики з шовку, які складається в пелюстки, з використанням методів орігамі. Квіти з цих складених пелюсток тканини можуть складатися з п'яти пелюсток до 75 або більше, в залежності від конкретної квітки. Спочатку, слово і ієрогліф "канзаші" означали саме шпильку для волосся. Та й вважається, що й саме слово "канзаші" походить від складання двох слів "кани" - "волосся" + "сасу" - "заколювати". Уперше канзаші з'явилися приблизно чотириста років тому, коли в Японії змінився стиль жіночої зачіски. Від традиційного стилю тарегамі (довге спадаюче волосся), жінки перейшли до так званого стилю Ніхонгі, в якому волосся збиралися в різноманітні химерні форми і укладалося за допомогою гребінців і шпильок канзаші. У 21-столітті ситуація змінилася. «Сьогодні це не тільки прикраси для волосся, це можуть бути ще й браслети, брошки, так само я робила композиції для весільного столу, келихів» - зізнається дівчина. « У канзаші повинен використовуватися натуральний шовк, але я і багато моїх колег роблять прикраси з атласу, шифону. Також ми використовуємо гарячий клей, він є дуже міцним, з ним вироби носяться довго і нічого не відклеюється. Окрім цього, для скріплення всіх пелюстків я використовую леску, ну і плюс різну фурнітуру» - ділиться досвідом Еріка. « Це своєрідне нововведення у рукоділлі в нашій країні. Дуже мало кому відомо про нього, ще менше тих, хто цим займається. Майстрів в Україні поки дуже мало. Тут головне витривалість, робити усе слід якісно, гарно, і найголовніше – акуратно». На одну прикрасу дівчина витрачає від однієї години, до цілого дня. « У цій техніці є тільки два види пелюстків - гострий і круглий ... Усе інше це фантазія майстрів, один у одного щось запозичимо, щось сама придумаю. А щодо композицій, це тільки моя фантазія» - зауважила дівчина.