На відкриття скульптури, встановленої на невеличкій площі між ректоратом УжНУ та ЗОШ №2, на перехресті вулиць Підгірної та Вакарова, зібралося чимало ужгородської інтелігенції: художників, музикантів, поціновувачів мистецтва – ті, кому є цінним доробок Гаврила Мартиновича і дорогою є пам’ять про нього. На відкритті пам’ятника короткі вітальні промови висловили головний архітектор міста Олександр Шеба, заступник ужгородського міського голови Володимир Фленько, голова Закарпатського відділення спілки художників України Борис Кузьма, автор скульптури Михайло Колодко, донька митця – Валентина. Модерував же зустріч – автор ідеї створення пам’ятника на цій площі проректор УжНУ Федір Шандор. Він зауважив, що цю міні-площу варто б було назвати іменем митця. Тут ентузіастами вже навіть прикріплено саморобну табличку із написом «пл..Гаврила Глюка». Після відкриття пам’ятника, присутні поклали до нього квіти і запалили свічки у пам’ять про художника. Художник зображений у своєму авто ГАЗ-67, на якому він їздив у гори малювати свої картини. Ось і у цій роботі відображено те, як він їде у бік Перечина. Він, начебто, ще у місті, але думками вже далеко від міста.. Там, де живуть і працюють герої його картин. Маленький правнук Гаврила Глюка дуже хотів бронзову машинку взяти собі і гратися і зажурився тому факту, що вона не знімається із трикутного каменя, на якому встановлена. Ужгородці охоче фотографувалися біля нового пам’ятника і ще довго стояли поруч, спілкувалися і згадували Гаврила Мартиновича.