Закарпатський Держгірпромнагляд активно бореться з ризиками

Колектив Держгірпромнагляду області урочисто відзначив 50-річчя утворення

Суспільство потребувало інституції з такими завданнями та повноваженнями ще з часів російського царя Петра 1, котрий у 1719 році заснував славнозвісно відому Берг-колегію. Відтак проблеми безпечного виробництва, особливо ведення гірничих робіт, були актуальними та підтримуваними і Радянською владою: В. Леніним 17 травня 1918 року був підписаний Декрет Ради Народних Комісарів “Про створення інспекції праці”. Для незалежної  ж України  поворотним став 1958 рік, коли у відповідь на рішення Ради Міністрів СРСР перевести нагляд за безпечним веденням робіт у промисловості в підпорядкування Рад Міністрів союзних республік,  Рада Міністрів Української РСР прийняла постанову  №675, що регламентувала створення Держгіртехнагляду УРСР.

Півстолітній  шлях наглядової структури, що зазнала з метою удосконалення численних  реорганізацій, які переслідували мету якнайактивніше впливати на стан промислової безпеки, триває й сьогодні.

- Можна сперечатися про їх доцільність та ефективність,  вказувати на недоліки чи упущення, - наголосив, виступаючи з доповіддю на урочистості, що зібрала працеохоронців регіону, начальник ТУ Держгірпромнагляду по Закарпатській області Михайло Саварин,  - та сумніву не викликає одне: професійне око наглядовця завжди бачило ризики, що могли завдати шкоди здоров’ю чи загрожували життю наших співгромадян. Ми активно боролися з ними, і, сподіваюсь, цим самим  підтверджували, не тільки право на власне існування, а й державну політику у цій сфері, що ст. 43 Конституції  гарантує працівникам  “належні, безпечні  і здорові умови праці”. На цих позиціях ми були, є і залишатимемось майбутньому...

За багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у створення безпечних і нешкідливих умов праці та з нагоди 50-річчя від дня утворення Держгірпромнагляду Грамотами територіального управління,  Президії обласної ради профспілок, Закарпатської облдержадміністрації відзначено кращих працівників – Світлану Ромац, Степана Олеана,   Ольгу Подолю, Богдана Дороша, Олександра Дмитренка, Золтана Керестіня, Анастасію Луцик,  Катерину Бартош, Василя Щербу, Бориса Стогнієнка,  Михайла Данка, Валентину Симулик, Віру Туряницю.