Закарпатський Держгірпромнагляд активно бореться з ризиками

7
0

Колектив Держгірпромнагляду області урочисто відзначив 50-річчя утворення

Суспільство потребувало інституції з такими завданнями та повноваженнями ще з часів російського царя Петра 1, котрий у 1719 році заснував славнозвісно відому Берг-колегію. Відтак проблеми безпечного виробництва, особливо ведення гірничих робіт, були актуальними та підтримуваними і Радянською владою: В. Леніним 17 травня 1918 року був підписаний Декрет Ради Народних Комісарів “Про створення інспекції праці”. Для незалежної  ж України  поворотним став 1958 рік, коли у відповідь на рішення Ради Міністрів СРСР перевести нагляд за безпечним веденням робіт у промисловості в підпорядкування Рад Міністрів союзних республік,  Рада Міністрів Української РСР прийняла постанову  №675, що регламентувала створення Держгіртехнагляду УРСР.

Півстолітній  шлях наглядової структури, що зазнала з метою удосконалення численних  реорганізацій, які переслідували мету якнайактивніше впливати на стан промислової безпеки, триває й сьогодні.

- Можна сперечатися про їх доцільність та ефективність,  вказувати на недоліки чи упущення, - наголосив, виступаючи з доповіддю на урочистості, що зібрала працеохоронців регіону, начальник ТУ Держгірпромнагляду по Закарпатській області Михайло Саварин,  - та сумніву не викликає одне: професійне око наглядовця завжди бачило ризики, що могли завдати шкоди здоров’ю чи загрожували життю наших співгромадян. Ми активно боролися з ними, і, сподіваюсь, цим самим  підтверджували, не тільки право на власне існування, а й державну політику у цій сфері, що ст. 43 Конституції  гарантує працівникам  “належні, безпечні  і здорові умови праці”. На цих позиціях ми були, є і залишатимемось майбутньому...

За багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у створення безпечних і нешкідливих умов праці та з нагоди 50-річчя від дня утворення Держгірпромнагляду Грамотами територіального управління,  Президії обласної ради профспілок, Закарпатської облдержадміністрації відзначено кращих працівників – Світлану Ромац, Степана Олеана,   Ольгу Подолю, Богдана Дороша, Олександра Дмитренка, Золтана Керестіня, Анастасію Луцик,  Катерину Бартош, Василя Щербу, Бориса Стогнієнка,  Михайла Данка, Валентину Симулик, Віру Туряницю.


Коментарі

Ще немає коментарів, будьте першим!

Читайте також