29-річний мукачівець Дмитро Лендєл знявся у рекламі Pepsi та підкорив Чехію (ФОТО, ВІДЕО)

Діма, тобі казали, що ти гарний? Так. Хто? По різному. На роботі, на вулиці, у клубах. І ти віриш у це? Я дуже самокритичний. Багато у собі я б змінив, але операцій дуже боюся (сміється). На вулицях на тебе жінки часто увагу звертають? Інколи буває, але зазвичай я так вдягаюся, як і всі, тому – так собі. Але нещодавно позаду себе почув російською у Празі: «Смотри, какой мужчина!» Було приємно. Коли ти почав зніматися? Перша моя реклама була відзнята наприкінці 2005 року. Вона була для «Бехеровки». Мене взяли туди з танцювальних курсів. І я планував лише танцювати. Але режисер мене помітив і вирішив, що я можу виконати іншу роль. Мені сказали, що я маю просто сидіти на місці і зробити погляд а-ля Джеймс Бонд. Це було не складно. Потім виявилося, що реклама з цього кадру і починалася. З цього погляду і почалася моя кар’єра. Є робота, якою ти по-справжньому пишаєшся? Pepsi, напевно. Ще приємніше, що я зіграв усі ролі у рекламі. Спочатку їх ділили на чотирьох хлопців. Режисер працював той, що знімав до того лише кіно. Знаю, що ролик отримав і багато різних нагород. І я був першою «звичайною людиною», яка знялася у рекламі цього бренду. Раніше для Pepsi знімалися такі зірки, як Брітні Спірс, Енгіке Іглесіас, Майкл Джексон. У скількох країнах світу транслюються реклами з тобою? По всьому світу. Окрім, Австралії. Ти ходиш на кастинги чи, зазвичай, тебе запрошують? По різному буває. Але, звісно, переважно я ходжу. У цьому немає нічого дивного. Навіть популярні актори і співаки на них ходять. Коли ти переїхав до Чехії і навіщо взагалі їхав: працювати, навчатися? Я переїхав більше десяти років тому, ще у студентські роки – на літо підзаробити. Друзі познайомили мене з дівчиною. Я, звісно ж, закохався. Тому, стимул переїхати до Чехії був потужний. Я робив усе для того, аби жити тут. Кохання пройшло, але я у Чехії вже залишився. Яким був твій перший гонорар, пам’ятаєш? І чи взагалі можна заробляти на життя лише знімаючись у рекламі? Перший гонорар, здається, тисяча доларів. А щодо життя, то, звісно, краще мати ще якийсь заробіток. Але, в принципі, я можу займатися лише цим і мені вистачатиме. Коли кар’єра закінчиться, чим займатимешся? Я поки не думаю її закінчувати. У мене є знайомі, які займаються цим і у сорок, і у п’ятдесят. Головне добре виглядати. А взагалі, я вже працюю над відкриттям власного бізнесу, але наперед не говоритиму, що це. Де жити плануєш? У Празі. Мені тут добре. Але я мобільний, тому готовий їздити, подорожувати. Робота актора у рекламі взагалі важка? І чи є у тебе якісь табу щодо зйомок? Я люблю цю роботу. Але, часом, нерви здають. Коли ти, наприклад, по вісімнадцять годин працюєш у павільйоні у куртці, яка розрахована на -30, а у приміщенні +30, то трохи важкувато буває: і психологічно, і фізично. Щодо табу, то досі їх не було. Єдине, що мене може відштовхнути від зйомки – це занадто маленький гонорар (сміється). Де дівчата гарніші, Діма? (сміється) Я навіть чешкам кажу, що в Україні дівчата гарніші, миліші. До речі, коли ти востаннє розмовляв українською? Вже не пам’ятаю. Може, місяць тому. У Чехії я переважно спілкуюся чеською, словацькою, англійською. З рідними – закарпатською. Ким ти себе вважаєш: українцем чи вже чехом? Закарпатцем (посміхається). Друзі, що залишилися у Закарпатті, як сприймають твою роботу? Справжні друзі завжди підтримують, кажуть, що слідкують за моїми роботами. Знаю, що у моїй школі вчителі пишаються (сміється). Щось друзям у Закарпатті хочеш сказати? Я хочу подякувати їм. Коли я приїжджаю, друзі щиро радіють за мене, за мої успіхи. Їх завжди цікавить, що у мене, як, чим вони можуть допомогти. Тому, хочу їм сказити, що люблю їх і сумую. Фото та відео з особистого профілю Дмитра Лендєла у соціальній мережі.