Дмитро переїхав до Чехії десять років тому і з того часу активно та продуктивно працює актором у рекламі. Хлопець вже грав для таких всесвітньовідомих брендів, як Pepsi, Becherovka, Borjomi, Staropramen, AXE та T-Mobile.
Діма, тобі казали, що ти гарний?
Так.
Хто?
По різному. На роботі, на вулиці, у клубах.
І ти віриш у це?
Я дуже самокритичний. Багато у собі я б змінив, але операцій дуже боюся (сміється).
На вулицях на тебе жінки часто увагу звертають?
Інколи буває, але зазвичай я так вдягаюся, як і всі, тому – так собі. Але нещодавно позаду себе почув російською у Празі: «Смотри, какой мужчина!» Було приємно.
Коли ти почав зніматися?
Перша моя реклама була відзнята наприкінці 2005 року. Вона була для «Бехеровки». Мене взяли туди з танцювальних курсів. І я планував лише танцювати. Але режисер мене помітив і вирішив, що я можу виконати іншу роль.
Мені сказали, що я маю просто сидіти на місці і зробити погляд а-ля Джеймс Бонд. Це було не складно. Потім виявилося, що реклама з цього кадру і починалася. З цього погляду і почалася моя кар’єра.
Є робота, якою ти по-справжньому пишаєшся?
Pepsi, напевно. Ще приємніше, що я зіграв усі ролі у рекламі. Спочатку їх ділили на чотирьох хлопців. Режисер працював той, що знімав до того лише кіно. Знаю, що ролик отримав і багато різних нагород. І я був першою «звичайною людиною», яка знялася у рекламі цього бренду. Раніше для Pepsi знімалися такі зірки, як Брітні Спірс, Енгіке Іглесіас, Майкл Джексон.
У скількох країнах світу транслюються реклами з тобою?
По всьому світу. Окрім, Австралії.
Ти ходиш на кастинги чи, зазвичай, тебе запрошують?
По різному буває. Але, звісно, переважно я ходжу. У цьому немає нічого дивного. Навіть популярні актори і співаки на них ходять.
Коли ти переїхав до Чехії і навіщо взагалі їхав: працювати, навчатися?
Я переїхав більше десяти років тому, ще у студентські роки – на літо підзаробити. Друзі познайомили мене з дівчиною. Я, звісно ж, закохався. Тому, стимул переїхати до Чехії був потужний. Я робив усе для того, аби жити тут. Кохання пройшло, але я у Чехії вже залишився.
Яким був твій перший гонорар, пам’ятаєш? І чи взагалі можна заробляти на життя лише знімаючись у рекламі?
Перший гонорар, здається, тисяча доларів. А щодо життя, то, звісно, краще мати ще якийсь заробіток. Але, в принципі, я можу займатися лише цим і мені вистачатиме.
Коли кар’єра закінчиться, чим займатимешся?
Я поки не думаю її закінчувати. У мене є знайомі, які займаються цим і у сорок, і у п’ятдесят. Головне добре виглядати. А взагалі, я вже працюю над відкриттям власного бізнесу, але наперед не говоритиму, що це.
Де жити плануєш?
У Празі. Мені тут добре. Але я мобільний, тому готовий їздити, подорожувати.
Робота актора у рекламі взагалі важка? І чи є у тебе якісь табу щодо зйомок?
Я люблю цю роботу. Але, часом, нерви здають. Коли ти, наприклад, по вісімнадцять годин працюєш у павільйоні у куртці, яка розрахована на -30, а у приміщенні +30, то трохи важкувато буває: і психологічно, і фізично. Щодо табу, то досі їх не було. Єдине, що мене може відштовхнути від зйомки – це занадто маленький гонорар (сміється).
Де дівчата гарніші, Діма?
(сміється) Я навіть чешкам кажу, що в Україні дівчата гарніші, миліші.
До речі, коли ти востаннє розмовляв українською?
Вже не пам’ятаю. Може, місяць тому. У Чехії я переважно спілкуюся чеською, словацькою, англійською. З рідними – закарпатською.
Ким ти себе вважаєш: українцем чи вже чехом?
Закарпатцем (посміхається).
Друзі, що залишилися у Закарпатті, як сприймають твою роботу?
Справжні друзі завжди підтримують, кажуть, що слідкують за моїми роботами. Знаю, що у моїй школі вчителі пишаються (сміється).
Щось друзям у Закарпатті хочеш сказати?
Я хочу подякувати їм. Коли я приїжджаю, друзі щиро радіють за мене, за мої успіхи. Їх завжди цікавить, що у мене, як, чим вони можуть допомогти. Тому, хочу їм сказити, що люблю їх і сумую.
Фото та відео з особистого профілю Дмитра Лендєла у соціальній мережі.
