День Боржавської вузькоколійки (у народі «Анці Кушницької»), який відзначають на Закарпатті традиційно у серпні, залишився без особливої уваги преси та влади. Хоча буквально за кілька днів до події, одна з небагатьох діючих вузькоколійних залізниць в Україні (діє в межах Виноградівського району, Берегівського та Іршавського районів Закарпатської області), опинилася у епіцентрі уваги всієї області. День вузькоколійки, який відбувся цієї неділі, 5 серпня спонсорували за рахунок іноземців – любителів вузькоколійок з Польщі, Австрії, Чехії та Угорщини. Завдяки Тібору Бачинському з Угорщини було зібрано необхідні кошти для оренди вагонів та дизельного потягу ТУ2. З українського боку до акції долучилися представники громадських організацій з Берегова та Іршави – Йосип Галайда («900 років Берегсасу») та Денис Добра («Боржавська ініціатива»). Участь в атракції – подорожі Боржавською долиною вузькоколійною залізницею – міг взяти кожен бажаючий (таких було близько 100 людей). Стартував потяг зі станції Берегово, де розташоване депо, прослідував до станції Хмільник (із зупинками) і далі – до Іршави. Звідти потяг рушив у зворотному напрямку. Для гостей був організований пікнік, бограч, купання у річці Боржава під залізничним мостом. На думку Тібора Бачинського значну частину Боржавської вузькоколійки вже не врятувати. «Однак нині діючу частину, а вона складає близько 35 кілометрів, втратити буде великою помилкою», – вважає угорський дослідник. Не приховував захвату від подорожі і Альберт Матяш з Відня, автор багатьох книг про вузькоколійки у Європі. «Я відвідав практично всі існуючі подібні залізниці на континенті, а їх понад 350, – сказав він. – І мені буде дуже шкода, якщо Україна втратить таку туристичну родзинку, адже відновити її буде нереально». Залізничник Ян Гужик з Кракова (Польща) приїхав разом із друзями. Вони вперше завітали до України і лише заради такої унікальної можливості – проїхатися на старовинній колії в оригінальних вагончиках (деякі з них вироблялися саме у Польщі). «Ми плануємо ще одну таку подорож з друзями з Австрії, також любителями вузької колії, десь у жовтні, – каже Ян. – Звісно, якщо до того часу нічого поганого з вашою вузькоколійкою не станеться...» Адже як відомо, цього року, у квітні, розпочався демонтаж частини Боржавської вузькоколійки поблизу с. Дубрівка Іршавського району. Інша спроба відбулася 2 серпня поблизу с. Кушниця. Рухомий склад належить Львівській залізниці, яка вважає Боржавську вузькоколійку збитковою. Йосип Галайда каже, що про «Анцю Кушницьку» має потурбуватися обласна влада, оскільки у місцевих бюджетах обмаль коштів на утримання колії. Денис Добра вважає, що місцеві органи влади все-таки могли б взяти на себе цей «тягар», який у майбутньому міг би принести у казну пристойний дохід. Адже мала залізниця напряму пов’язана із розвитком туризму на Закарпатті. Також голова «Боржавської ініціативи» сподівається на підйом волонтерського руху, людей небайдужих до історичної спадщини, в першу чергу молоді. Головна мета – аби Боржавська вузькоколійка, наша «Анця Кушницька» залишилася жити і працювати. До речі, цього року їй виповнилося 104 роки. Адже 23 грудня 1908 року першу залізничну колю на дільниці Берегово–Довге у присутності заступника міністра торгівлі Угорщини було офіційно здано в експлуатацію. На запитання, чи доживе Боржавська вузькоколійка до свого наступного Дня народження, ніхто з присутніх не міг дати ствердної відповіді…