Чим ближче до парламентських виборів 2012 року, тим сторінки все більшої кількості ЗМІ нагадують «глянець». У тому числі – закарпатських. Однак, головними героями на них є не бренди чи селебретіс, а політики.
Йдеться про публікації, які вирізняються особливою бездоганністю щодо репутації того чи іншого політика. Окремі з них є відвертою «джинсою» – замовними матеріалами у вигляді прихованої реклами.
Чітко відрізнити «джинсу» від повідомлень прес-служб вкрай важко. Зазвичай, вона є їх різновидом.
Ці матеріали вирізняються трьома ключовими рисами:
- масовість появи у ТОПових місцях видань практично без змін змісту;
- ці ЗМІ відбираються заздалегідь за чіткими критеріями – географія, тираж або відвідуваність ЗМІ, ангажованість, уподобання читачів, тощо;
- публікації є простимульованими, але рекламна природа їх часто приховується (у тому числі через те, що не завжди йдеться про фінансову складову);
В Україні, у тому числі на Закарпатті, «джинса» з’явилася слідом за «темниками» через більшу адаптованість до нових умов – більш демократичних, які настали після Помаранчевої революції.
З наближенням виборів усе більше публікацій нагадують саме цей формат. За спостереженнями Мукачево.net, яке також є потенційним учасником процесу поширення «джинси», а не стороннім спостерігачем, найбільше її зараз в пресі та Інтернеті. На закарпатському телебаченні «джинси» практично нема через: а) малу кількість каналів; б) їх жорстку централізацію; в) ціну замовлення.
Найактивнішими замовниками сьогодні в області є:
Партія УДАР Віталія Кличка;
Фронт змін;
Наталія Королевська, яка активно розвиває власний політичний проект;
Хоча не тільки вони. До редакції Мукачево.net зверталися представники й інших політичних сил. Зокрема, особливу активність напередодні мерських виборів проявляли команди Миколи Жолтані та Володимира Приходька.
Зазвичай, за допомогою «джинси» політики намагаються вбити відразу двох зайців: з одного боку, швидко компенсувати брак публічної ваги, з іншого – сформувати потрібний образ у ЗМІ, тобто позитивний.
У закарпатських осередках партій так-званого другого ешелону (перший – Єдиний Центр, Партія регіонів і можливо БЮТ, але з останнім зараз нічого не зрозуміло) після місцевих виборів пройшли ротації лідерів, і з’явилося чимало нових, охочих заявити про себе.
Дехто використовує «джинсу», щоб повернутися з далекого минулого. Протягом останніх років це систематично робить Віктор Медведчук, періодично нагадуючи про себе. Потуги одіозного політика вправно фіксує видання «Українська правда». Зокрема й останні.
Минулого тижня по всій Західній Україні було розміщене «джинсове» інтерв’ю Медведчука, в якому він заявляє про нереалізовані амбіції. «Українська правда» написала про 10 видань, які синхронно розмістили цей матеріал, й згадала про одне закарпатське – газету «Фест». Іншим була газета «РІО». Як вдалося дізнатися Мукачево.net, про все домовлявся центр «Правова держава», засновником якого і є політик.
Відразу після появи публікації в області заговорили про участь одіозного політика у виборах 2012 від одного з шести мажоритарних округів Закарпаття. Подібні розмови виникають щоразу після запуску подібних «інформаційних хвиль». Однак майже відразу затихають, й щоразу все швидше, оскільки за «джинсою» нема жодних реальних дій та багате минуле.
«Джинсовий» досвід Віктора Медведчука є чи не хрестоматійним для всіх політиків, у тому числі закарпатських, які сподіваються, що кількість відретушованих фото та «солодких» текстів у ЗМІ конвертують в голоси на виборах.
PS. Це як з рекламою у Facebook: чим менше ти цікавиш читачів, тим дорожче вона тобі обходиться)
До речі, за інформацією «Української правди» розміщення одного інтерв’ю Віктору Медведчуку коштувало від 8 до 10 тисяч гривень.