У свої 14 дівчинка встигла виграти безліч конкурсів, отримати нагороду з рук Ірини Білик і попрацювати журналісткою. Даніелла відмінно навчається, займається малюванням, танцями, вокалом, вивчає кілька мов і мріє стати дипломатом. Як їй це вдається вирішило дізнатися Мукачево.net. – Скільки часу ти витратила на підготовку до конкурсу «Міні-міс Ужгород»? – Приблизно півтора місяці. Я ходила на дефіле, по кілька разів на тиждень займалася постановку театрально сценки. – Чого ти боялася найбільше, і що вдалося найкраще? – Я хвилювалася загалом, не було чогось конкретного. Я думаю, що найкраще я впоралася з конкурсом талантів. Для нього разом з головним режисером Закарпатського обласного театру ляльок "Бавка" Наталією Орєшніковою ми підготували уривок театральної інсценізації "Аліса в Задзеркаллі". Виступ тривав 7 хвилин, з них дві я співала. Номер сподобався багатьом, я дуже вдячна пані Наталі за те, що вона зі мною займалася. – Скільки в тебе було конкуренток, що було за лаштунками конкурсу? – У моїй віковій групі у мене було 6 суперниць. Особливо з ними ми не потоваришували, але й не ворогуємо. Періодично ми з дівчатами спілкуємося. – Чи знайшла ти друзів на цьому проекті? – Так, у театрі ляльок. Там я познайомилася з багатьма акторами. Мене вразила їхня дружня атмосфера. Після цього я мрію стати кіноакторкою. – У свої 14 ти маєш хороший досвід роботи у журналістиці, ти навіть отримала нагороду від Ірини Білик. – Так, я виборола гран-прі Міжнародного фестивалю-конкурсу дитячої творчості «World’sBeautyStar- 2011» у номінації «Телеведучі». Цьому досягненню я завдячую своєму педагогу Ользі Тимко, яка два роки тому запросила мене стати кореспондентом і ведучою дитячої передачі «Телевіконечко» на ТРК «Тиса-1». Вручаючи нагороду Ірина Білик мені сказала, що з Ужгорода рідко хто потрапляє на цей конкурс. У Дніпропетровську на іншому фестивалі я зустрілася з Дімою Коляденко, Альоною Вінницькою і Володимиром Горянським. У нас там були тренінги, ми брали у них інтерв'ю. – Ти відвідуєш масу гуртків, чи вистачає часу на навчання? – Я навчаюся на “відмінно”, хоча не можу сказати, що багато часу сиджу за підручниками. Також я беру участь в олімпіадах з кількох іноземних мов і фізики. Полюбляю і малювати, у 2010 я здобула перемогу у Міжнародному художньому конкурсі ім. Енді Ворхола. – А на що витрачаєш вільний час? – Якщо він є, то хочеться просто відпочити, погуляти, випити чаю з чимось солодким. – Чи продовжиш ти брати участь у конкурсах краси? – Звичайно хочеться поїхати на всеукраїнський конкурс, побачити цей рівень, познайомитися з дівчатами з інших областей, можливо і там мені пощастить. Батьки мене підтримують, але як складеться, поки не знаю. – Ти багато часу приділяєш різноманітним заняттям, а чи є в тебе друзі? – У мене є кілька справжніх друзів. Це ті, хто мене завжди підтримує, кому я можу подзвонити, аби просто поспілкуватися, хто завжди прийде і допоможе. Я спілкуюся з багатьма, і відчуваю, як і хто до мене ставляться. – А заздрісники є? – Після конкурсу їх дуже багато. Дехто пліткує, що я пройшла “по блату” хоча це не правда, адже до конкурсу я старанно готувалася, ми багато працювали над кожним виходом і костюмами. – Фотограф, яки робив твоє портфоліо пророкує тобі модельне майбутнє, як ти до цього ставишся? – Я себе моделлю не бачу. Мене це не дуже захоплює, особливо ходити по подіуму. Я вирішила, що у майбутньому буду або акторкою, або дипломатом. – Дипломат - професія серйозна. Чи готуєшся ти до неї вже зараз? – Так, я вивчаю англійську і німецьку мови. Я мрію вступити до Единбурзького університету. – Ти займаєшся вокалом. Зараз на телебаченні багато різноманітних конкурсів. Чи планує ти взяти у якомусь з них участь? – Раніше мені хотілося але це займає багато часу, треба відволікатися від школи і друзів. Участь у таких конкурсах — це досить висока планка. Після них дуже важко. – Якій музиці надаєш перевагу? – Важко сказати, я слухаю різну музику, але перевагу надаю джазу і соулу. Для мене це справжня музика. Також я полюбляю слухати Адель і Армстронга. – Що ти побажаєш дівчаткам, які будуть брати участь у конкурсах краси? – Головне не хвилюватися, старатися бути впевненою у своїх силах, адже хвилювання помічають усі. Також треба бути щирою і не забувати посміхатися.