Відразу хочу наголосити, що на сьогодні вітрова енергетика – один з найбезпечніших і чистих видів електрогенерації! Але, як часто буває в житті, у всьому є плюси і мінуси. Так само і з вітряками. Давайте розберемо все по пунктах. В Україні є багато територій з прийнятними для ВЕС умовами. Узбережжя Чорного та Азовського морів, гористі райони Кримського півострова (особливо північно-східне узбережжя) і Карпат, Одеська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська і Миколаївська області найкраще підходять для будівництва вітрових електростанцій. В Україні вже є немало вітрових електростанцій (дивіться МАПУ). Планується будівництво нових ВЕС, в тому числі й Воловецької. Воловецька ВЕС це:(дані отримані з сторінки в фейсбуці Smart Borzhava) Загальна проектована потужність ВЕС – 120 МВт. Загальна чисельність вітряків – 34 шт (Номінальна потужність 3,5 МВт). Щорічна генерація екологічно чистої електроенергії очікується на рівні приблизно 423 000 МВт*год. Загальна площа території ВЕС складатиме 30,6041 га. (площа фундаменту вітряка 0,04 га.). Для розміщення однієї вітрової турбіни необхідно менше, ніж 0,5 гектарів землі. Будівництво розтягнеться на 3-4 роки. Що ж таке вітряки? Чому одні - за них, а інші - проти? В таблиці представлені переваги і недоліки на прикладі проекту Воловецької ВЕС на полонині Боржава (Закарпаття). Переваги ВЕС:Економія пального, вітер - невичерпний ресурс 1 МВт потужності ВЕС за 20 років експлуатації економить 29 тис. т вугілля, а сам вітер є невичерпним відновлюваним ресурсом. Зменшення викидів в атмосферу. 1 МВт потужності ВЕС щорічно зменшує викиди в атмосферу 1800 тон СО2, 9 тон SO2, 4 тон оксиду азоту, зменшуючи ризик парникового ефекту і забруднення атмосфери. Не використовує в процесі генерації воду Традиційні теплові електростанції (газо-, тепло-, атомні) використовують для генерації енергії тепло-паровий цикл, тобто потрібно чимало води. ВЕС води не потребує. Територія навколо може використовуватись для сільського господарства або туризму Спірне твердження. На рівнині території під вітряками використовують під потреби сільського господарства, але на Боржавському хребті це не доцільно. Щодо туризму – докладніше розглянемо це питання нижче. Наповнення бюджету Забудовник ВЕС обіцяє щорічно поповнювати місцеві бюджети: По-перше, за оренду землі в місцеві бюджети щороку буде надходити понад 50 тисяч Євро. По-друге, щорічний внесок у соціальний розвиток районів складатиме також 50 тисяч Євро. По-третє, за умови початку будівництва сплачені річні податки та збори у місцеві бюджети складатимуть 1 мільйон 200 тисяч Євро. Мало це, чи багато? Населення Свалявського і Воловецького районів складає 78 910 осіб (2017). 50 000 + 50 000 + 1 200 000 = 1 300 000 Євро / 78 910 осіб = 16,47 Євро на людину у рік (1,37 Євро на місяць). Держава за “зеленомим тарифом” купуватиме енергію по 0,1Є за 1квт*год. 423 000 000 квт * 0,1Є = 42 300 000 (42 млн 300 тис) Євро В РІК приватна турецька компанія буде викачувати з бюджету України за непотрібну країні електрику. І з грошей, відібраних у держави, буде цій же державі повертати частинку податками і орендою землі в місцеві райони 1 300 000 Євро (навар складає 3 253 % або в 32,5 рази). Більше про економіку ТУТ. Нові робочі місця Під час будівництва ВЕС для місцевого населення буде створено майже 1500 робочих місць. Для обслуговування станції буде задіяно 30 осіб, які працюватимуть у три зміни. Недоліки:Як ви бачите з наведеної таблиці, недоліків більше. Їх потрібно розділити на загальні та ті, що стосуються полонини Боржава. Недоліки ВЕС:Нерегульоване, нерівномірне джерело енергії Вітер дме майже завжди нерівномірно. Отже, генератор буде працювати нерівномірно, віддаючи то більшу, то меншу потужність, струм буде вироблятися змінної потужності, а то й цілком припиниться, і, можливо, саме тоді, коли потреба в ньому буде найбільшою. При однаковій потужності теплова станція за рік згенерує в 5 разів більше енергії ніж такої ж потужності вітряк. Для компенсації провалів у генерації енергії вітряками потрібно застосовувати газові теплові електростанції, що можуть швидко поновити втрачений рівень потужності в електромережі. Складність ремонту і заміна деталей Ремонт і заміну деталей потрібно виконувати на висоті 100 і вище метрів. Для цього потрібно буде до вітряка транспортувати кран або підйомник. Для прикладу, довжина лопатей вітряка 70-80 м, а вага 30-35 т. Транспортування лопаті вітряка. Складна і дорога утилізація Ресурс вітряка - 25 років. Середній період окупності - 7-9 років. На сьогодні в Німеччині встановлено більше 25 000 вітряків. У 7 000 з них вичерпаний ресурс - 15 років. Настане час, коли обслуговувати вітряки буде невигідним, а демонтаж коштує недешево. Для демонтажу потрібна спецтехніка. Деякі власники просто валять їх на землю. Але питання з утилізацією пластика в наших реаліях поки що відкрите. Утилізація старих вітряків у Німеччині. При сучасних темпах розвитку вітроенергетики і термінів служби ВЕС (близько 25 років), ця проблема постане перед людством до 2020 року, коли маса лопатей, які потребують утилізації по всьому світу, наблизиться до позначки в 50 000 тон. Акустичний шум Під час роботи вітряки утворюють шум. Для порівняння, шум реактивного літака на відстані 250 м такий самий, як безпосередньо під вітряком (105 і 100 дБ). Шум вітряка на відстані 350 м – 35-45 дБ (як холодильника). Для прикладу, нічний акустичний фон в селі 20-40 дБ. Інфразвук, низькочастотні вібрації Низькочастотний шум від турбін стимулює вироблення хибних сигналів в системі внутрішнього вуха, які можуть призвести до запаморочення і нудоти, а також до проблем з пам'яттю, тривожності та паніки. Інфразвук, внаслідок великої довжини хвилі, вільно обходить перешкоди і може поширюватися на великі відстані без значних втрат енергії. Заледеніння і розліт криги Взимку на лопатях вітряка може утворюватись крига, яка при старті ротора може розлітатись в радіусі до 267 м, утворюючи небезпеку для життя людей. Тому на вітрових фермах взимку встановлюють попереджувальні таблички. Радіоперешкоди Високі металеві вишки вітряків можуть спричинити перешкоди для радіозв’язку, але це стосується лише великих вітрових ферм. Одиночні вітряки на радіозв’язок впливають не суттєво. Зміна ландшафту, урбанізація Будівництво вітряка, як і будь-якого іншого промислового об’єкту, призводить до урбанізації – зміни природного ландшафту, збільшення промислової інфраструктури на природних територіях. Якщо ми на вихідні їдемо з міста на природу, щоб не бачити урбаністики і відпочити, то території з вітряками такий відпочинок унеможливлюють. Крім того, при будівництві можуть бути змінені природний рельєф території і лісовий покрив. Недоліки ВЕС для полонини Боржава:Негативний вплив на середовище при будівництві Основне навантаження на повітряне середовище в процесі будівництва визначається викидами забруднюючих речовин автотранспортними засобами та будівельними машинами і механізмами, забрудненням атмосфери при проведенні зварювальних і фарбувальних робіт, використанні сипучих будівельних матеріалів та ін. В навколишнє середовище потрапляють: оксид вуглецю, оксид і діоксид азоту, діоксид сірки, бензин, гас, сажа, пил, неорганічна 70-20% SiO2, оксиди заліза і марганцю, фтористі з'єднання і деякі інші речовини. На будівельному майданчику потенційними джерелами забруднення поверхневих і підземних вод можуть бути виробничо-будівельні стічні води, забруднені зливові стоки і господарсько-побутові стічні води, які утворюються на майданчиках. Відведення виробничих стічних вод практично відсутнє. Зливові стічні води, що містять переважно зважені речовини і нафтопродукти, при відсутності зливової каналізації найчастіше відводять на рельєф місцевості, звідки вони проникають у водні горизонти або поверхневі водні об'єкти. Господарсько-побутові води зазвичай збираються в спеціальні ємності, вивозяться з будівельного майданчика і здаються спеціалізованим організаціям для очищення і знешкодження (гадаєте, так вчинять на Боржаві?). Утворені будівельні відходи переважно відносяться до IV і V класів небезпеки і включають в себе деревні відходи від підготовки території, забруднений грунт, відходи бетону в кусковий формі, відходи бітуму та асфальту, будівельний щебінь, що втратив споживчі властивості, брухт кольорових і чорних металів, залишки і недогарки сталевих зварювальних електродів, відходи ізольованих проводів і кабелів, сміття від побутових приміщень, тару залізну, забруднену засохлими лакофарбовими матеріалами та ін. Зміна екосистеми місцевої флори і фауни Внаслідок будівництва, яке триватиме 3-4 роки, буде забруднена територія хребта шляхом слідування будівельної та автомобільної техніки (див. вище). Ризик зміни водного режиму і зсуви Вітряки підносяться над землею більш ніж на сотню метрів і важать 480 тонн кожен. Тому виникає потреба дуже високих вимог до фундаменту: армована основа вимагає 600 куб. м бетону і 100 тонн арматури. Також на глибину 16 метрів заливають майже два десятки паль діаметром 1 метр кожна. Загальна вага конструкції (з урахуванням паль) - понад 2000 тонн. Об’єм грунту вийнятого для заливання фундаменту, складає 1500 куб. м. Чи він буде вивезений з хребта до підніжжя, чи просто звалений по схилу хребта? 34 вітряки по 1500 куб. м грунту = 51 000 куб. м. Уявіть собі п’ять териконів висотою як 9-поверховий будинок. 16-метрові бетонні палі можуть порушити водний режим полонини Боржава, від якої беруть початок річка Боржава і багато струмків. А порушення будівельними роботами цілісності хребта в деяких місцях може викликати ризик зсуву грунту. Переривання коридору міграції тварин Полонина Боржава є ланкою міграційного коридору диких тварин з Румунії до Словаччини і Польщі та навпаки. Будівництво ВЕС на хребті розірве цей шлях. Перешкода міграції птахів Через Боржавський хребет пролягає шлях перельоту багатьох червонокнижних видів птахів. Можливо, з часом птахи пристосуються до нових умов, а можливо, і ні. Причина загибелі кажанів Кажани, що мешкають під Боржавою, будуть вмирати від розриву капілярів в легенях, спричиненого ділянками низького тиску (вакууму), які утворюється лопатями вітряків під час роботи. Перешкода парапланеризму Як і птахи, парапланеристи повинні будуть пристосуватись до нових умов, тобто небезпеки від лопатів вітряків. І якщо птахи можуть просто змінити маршрут, то планеристи використовують потоки повітря, які, до речі, можуть змінитись внаслідок будівництва ВЕС. Перешкода пішохідному туризму По хребту полонини Боржава проходять туристичні пішохідні маршрути: Воловець-В.Верх-Пилипець, Воловець-В.Верх-Стій-Вовчий, Воловець-В.Верх-Запереділля та інші. Якщо на хребті будуть збудовані вітряки, то проходити навколо них буде не дуже безпечно: шум (350 м), інфразвук, розліт криги (267 м) тощо. А обхід вітряків стрімким схилом в деяких місцях просто неможливий. А що говорити про втрачені природні краєвиди?! Збільшення потоку транзитних туристів Прокладені асфальтовані дороги в горах зроблять цей регіон більш відвідуваним. Але відвідувачі будуть транзитними, що не зупиняться в селі Пилипець на ночівлю (40 хв автівкою до Мукачева). Крім загазованості власним автотранспортом, транзитні туристи принесуть більше сміття в гори. Свідомі пішохідні туристи дорогою завжди підбирають сміття, адже для них природа і гори це - стиль життя. Автотуристи не такі свідомі – часто видно, як в містах у вікно викидають сміття. Як бачите, негативних факторів від будівництва ВЕС на Боржаві в рази більше, ніж позитивних. А тепер декілька тез від забудовника: Географічне розташування полонини Боржава є унікальним. Тому проект будівництва Воловецької вітрової електростанції розроблено так, аби унеможливити навіть найменший вплив на природні процеси. Сучасні вітрові турбіни, а саме такі буде встановлено на Боржаві, не несуть жодної загрози для рослинності планети. Будівництво ВЕС жодним чином не змінить вже існуючі туристичні маршрути для пішохідних мандрівок гірськими схилами. Будівництво ВЕС наповнить місцеві бюджети і створить додаткові робочі місця. Воловецька та інші ВЕС надзвичайно важливі для децентралізації електрогенеруючих потужностей країни та їх інтеграції у загальноєвропейську енергетичну систему. Тобто кожна нова вітрова станція на один крок наближає Україну до добробуту нації та енергетичної незалежності. Ця станція стане одним з ключових елементів енергетичної системи усієї Закарпатської області. Тези 1-4 висвітлені вище, а про тезу 5 тут: Закарпатська область відноситься до т.зв. острову Бурштинської ТЕС (БуТЕС), яка виробляє значний надлишок енергії, яка, відповідно, експортується за кордон. Таким чином, продукт Воловецької ВЕС буде потрапляти в мережу енергоострова БуТЕС (власник Ренат Ахметов), який відділений від загальної української мережі. За нього держава буде платити значно більше звичайного, за «зеленим тарифом», а в цей час власники електростанції в Бурштині зможуть продавати більше енергії за кордон за Європейськими цінами. Висновок: аргументація забудовника про те, що Воловецька ВЕС якось дуже допоможе Україні з енергонезалежністю - не відповідає дійсності. Альтернатива?В України є великий потенціал для генерації енергії з вітру, але доцільно це робити на території, яка вже зазнала промислового впливу. Є 5 областей на узбережжі Чорного моря, де умови для ВЕС ідеальні. Невипадково Ботієвська ВЕС (власник Ренат Ахметов) збудована на узбережжі біля Мелітополя. Боржава - один з восьми гірських масивів в Україні, де гори складають менше 5% території. Невже немає інших місць? Невже переваги ВЕС на Боржаві настільки критичні, що можна закрити очі на її недоліки? Масив Боржава є одним з восьми масивів Українських Карпат, де представлені високогірні полонини. Цей масив має дуже важливу екосистемну функцію, оскільки там розташовані витоки кількох річок басейну Тиси - транскордонної водної артерії, а також проходять основні міграційні шляхи різних груп живих організмів між Південними та Західними Карпатами. Полонина Боржава є об’єктом Смарагдової мережі. У межах масиву розташовані декілька природоохоронних територій місцевого та загальнодержавного значення. Хребет є одним з найпопулярніших місць для туризму та рекреації, а також унікальним за своїми характеристиками місцем для розвитку парапланерного та дельтапланерного спорту. Що таке Смарагдова мережа Європи? - ТУТ