Звичайна прогулянка Тячевом може видатись чимось незвичним, коли пильно приглядаєшся до вивісок торгових та розважальних закладів міста. Нудьгувати не доводиться, адже зірке око відразу помітить цікаві і незвичні назви.
Кожен власник закладу, як-то кажуть, дає „ім’я” своєму „кораблю”-бізнесу. І як охрестить той човник, так і справа піде. Хазяї торгових салонів творчо підходять до вибору ймення. Вони використовують, як оригінальні назви, як-то: „Колорит”, „Карапуз”, „Меліта”, або ж займаються словотворенням – „Кавоманія”. Всякий мастак на свій смак. А тому й імена торгових та розважальних закладів зустрічаються найрізноманітніші.
Переважають україномовні вивіски. А це у свою чергу полегшує їх сприймання та запам’ятовування. Також є чимало іншомовних написів, поданих латинкою: „Dolce Vita”, “Super style”, “Italoptic”, „Digital Art”. Трапляються і назви-гібриди, де використовують одночасно і кирилицю, і латинь: „Поdіум”. Такі написи візуально не сприймаються. Нерідко зустрінеш на вивісках перед входом написи двома мовами, де назва закладу подана латинкою („GSM planet”, „Jack pot”, “Millennium”), а послуги, які пропонує фірма – кирилицею.
Часто, аби привернути увагу перехожих, автори плакатів вдаються до візуальних хитрощів: використовують різноманітні шрифти, розміри та кольори літер, роблять контраст із фоном плакату та додаються допоміжні елементи: емблеми та малюнки. У цьому плані вдалим є оформлення дитячих магазинів „Карапуз”, „Тіп Топ”. Звісно, що естетично виконані вивіски, привертають увагу перехожого. Та на вулицях міста часто зустрінеш і невдалі назви закладів, де про гарний смак автора говорити не доводиться. Адже колажі, змонтовані на одній веранді з різноманітних написів, дещо розсіюють увагу. На таких плакатах пропозицій від крамниці чимало, аж розгублюєшся, що найперше тобі необхідне: чи металопластикові вікна і двері, чи жіночий одяг, а може – „гарячі тури”?!...
Аж занадто стараються розрекламувати свої послуги власники торгових закладів, коли у назві використовують весь синонімічний ряд слова. До прикладу, вивіска магазину поєднує чотири елементи: кафе-бар, крамниця, ресторан. І складається враження, що власник не визначився з цільовим призначенням цього диво-закладу. Важко здогадатись, які, перш за все, послуги пропонує торговий салон під назвою: „кафе корал смачні страви магазин”. Інша справа, коли великим шрифтом видрукуване ім’я фірми, а дрібним –послуги, які надає. У цьому випадку, інформативна насиченість вивіски є „козирем”.
Якось звикаєш до думки, що куштуватимеш каву у кафе під назвою „Стиль”, а купуватимеш одяг у ігротеці „Jack pot”. Власник цього приміщення, після закриття грального бізнесу, не замінив вивіски, але вже прилаштував його під продаж одягу. І якщо у цих випадках виникають сумніви щодо смислового призначення назв, то украй дивує, коли трапляються порушення норм українського правопису. Чимало огріхів граматики на вивісках очевидні й перехожому з середньою освітою: „Руські бліни”, „Афродита”. Нехтують правилами правопису не лише власники торгових та розважальних центрів, а і автори рекламних щитів та оголошень. До прикладу, оголошення „аренда 2-поверх”, тут незрозуміло: чи то українською мовою невдало висловились, чи з російською мовою проблеми („оренда 2-поверх”, або ж „аренда 2-этаж”). Вражає і лозунг на білборді „Інтер-Пласту”: „Газ – дорожче чим вікна”. Тоді як, правильний варіант: „Газ – дорожче, ніж вікна”.
Зустріти подібні казуси можна всюди. Адже, як говоримо, так і пишемо. А пишемо – як мислимо. І варто б більше думати над тим, що виставляємо на загальний огляд.
Л.ГРИЦАН.