А віз і нині там.

    Народна мудрість ,тому й називається народною , що збирана вона з життєвого досвіду поколінь . Мені дуже подобаються ці :  «Вода камінь миє  ; За один раз не зітнеш дерева враз .; Не святі горшки ліплять, а прості люди .;».
    Покоління до поколінь записували свої спостереження  ,передавали від батька  до сина і приказки дійшли й до нас. Попередні покоління прожили своє життя ,в якому була радість і трагедія .Наша відмінність від попередників невелика. В кожного з нас в житті є свої трагедії й радощі,є взлети й падіння , єдине ,що напевно не знали наші предки  ,то що таке НОМЕНКЛАТУРА.
  Навіть в казці ,камінь що стояв на перепутті  ,пропонував вибір герою.  Номенклатура не пропонує нічого,вона вимагає капітуляції: « Або ти стаєш таким як ми ,або «Пашол вон».
  «Вон» я не піду !
Так , я потрапила в незнайоме середовище ,де «крапка чи кома» важливіше за долі ,я не згодна адептуватись в ньому ,я згодна тільки на зміну цього середовища під нові вимоги суспільства  .
   З момету останнього мого допису пройшло чимало часу ,а  віз і нині там .
Хоч ні, ми набрались досвіду, впевнились в своїх підозрах й намітили шляхи до вирішення проблем  . Напевно настає час відкинути ілюзії й відчути себе хижаком який захищає свою зграю. Я зможу це зробити .Я йду цим шляхом майже три роки,я маю безліч прихильників по всій Україні та за кордоном. Я працюю не за привілеї ,а за порядок .
  
                                           «Не буди лихо,поки воно тихо»