Продовжуємо розмову щодо того за що варто платити своїй дитині гроші, а за що ні. Сьогодні розглянемо одну з найскладніших тем - оплата за результати навчання.
Відразу скажу, що остаточне рішення в цьому питанні залишається за батьками, але давайте детальніше розглянемо обидва підходи до цієї теми.
Зазвичай, в якості аргументів “за” приводять:
- це стимулює дитину краще вчитися;
- навчання - це перша робота дитини, а за роботу доречно платити гроші;
- це формує фінансові звички дорослого життя - краща оплата за кращу роботу.
В якості аргументів “проти” поширені такі:
- якщо перестати платити, дитина перестає вчитися;
- всі мотивації перетворюються лише на грошові - тяга до знань чи добре слово перестають щось вартувати в житті дитини;
- і всі інші сфери життя дитини поступово трансформуються в формат “без грошей робити не буду”.
Звісно, асортимент аргументів можна знайти і ширший, але загальна логіка саме така. І в кожній родині щодо своїх дітей саме батьки мають приймати остаточне рішення - ще раз на цьому акцентую увагу. Але, як же це зробити більш ефективно та не нашкодити своїй дитині? Пропоную повернутися до здорового глузду та загальної фінансової логіки. Якщо не читали минулий мій пост щодо оплати дітям за домашню допомогу - прочитайте, доречно. Бо там я запропонував саме такий підхід і його зараз продовжу.
З точки зору здорового глузду - якщо оплата за навчання дитини залежить від вашої спроможності оплачувати її оцінки - це безглуздо.
Бо ваше матеріальне становище може змінитися, і не завжди в кращий бік. А якщо ви привчили дитину вчитися суто за гроші, а ці гроші платити не в змозі, принаймні деякий час, то дитина втрачає мотивацію вчитися. Більш того - формуються пробіли в системі навчання, які будуть заважати дитині в подальшому, навіть коли у вас знов з’являться гроші. Тобто, не можна прив’язувати результати навчання дитини до свого матеріального становища, бо між ними немає ніякого зв’язку.
У батьків, які мають бізнес чи займаються інвестуванням, в такий момент відразу має виникнути ідея - сформувати певний фонд, з якого робити такі виплати, щоб дитина не залежала від вашої поточної спроможності, а отримувала гроші з цього фонду. Такий собі інвестиційний проєкт з окремим бюджетом - приватний інвестиційний освітній фонд. Якщо розглядати навчання дітей як інвестицію, давайте згадувати логіку інвестування.
Батьки кажуть - ми платимо закладам приватної освіти, репетиторам, гурткам, то давайте платити і дітям, бо це все інвестиції. Але тоді стає питання отримання прибутків зі своїх інвестицій. Прибуток на вкладені кошти - це те, що треба вміти рахувати до того, як їх робити. Тобто, що я вкладаю та що отримую? Без чого можна обійтися чи отримати безкоштовно чи майже безкоштовно? Що покращує прибутковість інвестицій, а що погіршує? Доречно провести дослідження щодо того як ефективніше вкладати гроші в освіту своїх дітей, що саме забезпечує кращий прибуток в майбутньому.
Але практика доводить, що батьки не досліджують ефективність інвестицій в навчання дітей, просто називають це інвестиціями. Мабуть, це для того щоб змиритись з витратою досить значних сум без розуміння ефективності таких витрат.
В бізнесі є дві системи стимулювання працівників - преміальна система та система штрафів. Згадую випадок, з яким зіштовхнувся в 00-х в одному з містечок в центрі України. Там в завод з виробництва побутової хімії іноземний інвестор вклав свої гроші. Більш того, він сам переїхав жити та працювати в Україну, бо фанат своєї справи, його метою було розбудувати цей завод найкращим чином, тому він постійно впроваджував якість інновації.
Для цього він запровадив систему преміальних за новаторство - за гарну пропозицію щодо покращення виробничого техпроцесу давав працівникам премію - готівкою, на місці, щоб пришвидшити ці процеси покращень. Нагадаю - були 00-ві, премії готівкою були тоді у нас розповсюдженою практикою. Можете собі уявити в що перетворився робочий процес - його просто завалювали пропозиціями, він не встигав їх не те що впроваджувати, а навіть обробляти. Причому, наступного дня його чекали ті самі працівники з новими пропозиціями стосовно того як покращити те, що вони запропонували лише вчора, бо у них з’явилась ще одна ідея, крутіша за вчорашню.
Так ідея покрашень перетворилась на суцільний бардак.
Бо для ефективної роботи системи важливі обидві складові - премії та штрафи. Ви готові штрафувати свою дитину за погані відмітки в школі? А впевнені, що штрафів буде не більше, ніж премій? А, якщо заженете дитину в борги, що будете робити? Ваша система точно збалансована настільки, що забезпечує покращення навчання, а не дасть абсолютно інші віддаленні результати? Пропоную батькам починати саме з відповідей на ці питання до того, як платити гроші за оцінки своїм дітям. А платити чи не платити - вирішуйте самі.
Продовжимо за тиждень, а за рік знайдете в цьому блозі 52 рекомендації щодо фінансового виховання дітей та підлітків, які точно будуть корисні.
