Діти, то Боже благословіння

40
0

Материнство, святе і прекрасне, оспіване поетами, увінчане художниками.  У всіх народів, в усі віки жінка-мати була охоронницею, добрим ангелом домашнього вогнища, її мудрість поважали в сім’ї, в її розрадах  знаходили спокій зранені й зболені синівські серця. Жінці на роду написано- бути матір’ю, сповідувати материнство, продовжувати свій рід і родовід. А то ж найвище призначення – життя. Заради цього і варто жити на своїй землі, долаючи всі труднощі та незгоди.

     З чого починається воно -  це ласкаве  і магічне слово “мамо”?  З людського народження, з першого вигуку :  ма-ма! Отже, з початку життя. З отих миттєвостей, коли ми починаємо розуміти, що навколо нас – люди і найрідніша, наймиліша серед них – мама.

     У кожної жінки є природне прагнення мати і виховувати дітей. Поява дитини в родині завжди була бажаною. Появу нового члена, хоч би якої численної сім’ї, завжди вважали гараздом, потішали себе, що коли “дасть Бог діти, дасть і на діти”. Біблія говорить : “Спадок господній – діти; плід лона - нагорода” (Псалом 126:3).

     Піклування про дитину в сім’ї починалося вже з вибору подружньої пари. За народними традиціями, в цей період старалися покращити харчування майбутньої матері, оберегти від негативних емоцій. Жінка, яка хоче мати здорову дитину, повинна під час вагітності уникати не тільки фізичних перевантажень і нервових стресів, а й лихих думок, плекаючи натомість у душі своїй благородні почуття на світлі події.

     З давніх-давен вагітній жінці категорично заборонялося носити темне, слухати погану музику і сварки, дивитися на людей із різними фізичними вадами, птахів, звірів, знаходитися в товаристві пліток та заздрісних жінок, дивитися на важкохворих дітей і це дійшло в незмінному вигляді до наших днів.

     Не дозволялося вагітній жінці бути хрещеною матір’ю.  Навіть на обрядах хрещення у слов’ян вагітних жінок не пускали. За звичаями багатьох народів, вагітній жінці потрібно уникати будь-що шити, в’язати, ламати, зв’язувати, гнути… Вважається, що пришивання латок, в’язання приведе до “зашивання і  заробляння” шляху, по якому повинен з’явитися на світ малюк. Звичайно що всі негативні вчинки вагітної жінки – вживання спиртного, куріння, сварки, крадіжки, брехня, образи, прокляття – відобразиться на житті й здоров’ї дитини. Дуже добре коли в домі знаходилась, їла, ночувала вагітна жінка: в ньому не буде сварок, будуть водитися гроші, запаси їжі та пануватиме мир, злагода, благополуччя.

     Протягом своєї багатовікової історії наш народ створив, зберіг і передав нащадкам  надзвичайно багату за змістом, духовним наповненням сімейну обрядовість, пов’язану з народженням дитини, вибором кумів, хрещенням, першим купанням…

     Мати, годуючи дитину, повинна була дотримуватися відповідних правил, а саме:  харчуватися здоровими стравами, бути в постійному  русі на свіжому повітрі, чергувати працю з  відпочинком, не піддаватися поганим емоціям і хвилюванням, брати немовля на руки, багато про нього говорити.

     Колисання дитини здавня вважалося корисним. Співаючи колискових пісень, мами звертаються до Богородиці, щоб вона захистила її маля.

     З’являється на світ дитятко – і лине до Бога мамина молитва з проханням щастя її немовлятку, з подякою за її народження. Немає нічого на світі кращого і Богу милішого, як серце матері до своїх діточок.

Коментарі

Ще немає коментарів, будьте першим!