Щойно повернувся з концерту Олександра Саратського, який пройшов в Ужгородській філармонії. Саратський - один із найцікавіших для мене музикантів. Джазмен, який грає класичну музику, пише для симфонічних оркестрів, перероблює народні пісні і робить це так смачно, що слів нема. Моя шкіра, індикатор всього розкішного (мурашки бігають) два рази підтвердила, що ми з автором думаємо одними й тими ж елекричними сигналами. Є теза: щоб бути класним письменником, треба краще за інших висловлювати їхні ж думки. І, прочитавши в автора свої власні міркування, читач визнає його генієм. Так само тут: я відчував майже той самий мисленнєвий процес, що і музикант, який сидів за роялем. Зовсім чужа і незнайома людина, але дуже близька. Бачив в уяві ті самі клавіші, це можна порівняти з тим, що ми дихаємо одним повітрям. І якби я був вмілим піаністом, грав би ту ж саму музику, бо відчуваємо ми однаково.
Точніше кажучи, твори Саратського - це джаз, класика і етно в одому флаконі. Ще можна усвідомити, як Оскар Петерсон склепав докупи класичну музику і джаз.
( http://vkontakte.ru/video6905241_60121642 ) Але зіграти народну пісню "Ой, чий то кінь стоїть", і щоб важко було в результаті прослуховування сказати, яких елементів (класичних, джазових, народних) там було більше - це вже треба бути трохи ненормальним, тобто генієм, і українцем, бо ми тут завжди на перехресті усіх шляхів.
Другу частину концерту Олександр відіграв із ужгородським струнним квартетом, в числі якого грав зокрема Владислав Юрош, класна людина і дуже толковий музикант, керівник камерного оркестру.
Щодо ужгородських музикантів, то Саратський, за його словами, дуже задоволений співпрацею з ними. Ужгородська публіка, очевидно, також отримала від цієї співпраці задоволення, оскільки стоячи музикантам аплодували десь тричі, не дожидаючись закінчення концерту.
Щодо мене, то в мене взагалі вищезгаданий твір, за подачею Ганни Костенко, письменниці, стоїть на телефонному дзвінку вже котрий місяць. Зараз скажу. Із серпня.
Що прикро, дуже мало було інформації в місті про таку визначну подію, як тур Олександра Саратського по містах України. Про те, в яких країнах визнаний цей музикант, можете погуглити. Скажу тільки, що в багатьох. І, щоб було простіше, ось посиланнячко на його сайт, де можна розжитись його музичними творами.