Народження фестивалю імені Ерделі

Одні фестивалі народжуються, інші вмирають. Як і люди. Це процес. Нормальний процес. Хоча важко смерть назвати нормальним процесом. Вірніше - це еволюція. Певно, таке означення підходить тут найбільше. Хоча жоден із близько трьохсот фестивалів не замислювався як прохідний, одноразовий чи тимчасовий – багато з них не мають шансів вижити, бо дублюють один одного, бо не мають родзинки, бо ініціатори їх проведення підходять до організації надто формально чи ставлять собі за мету просто відбути черговий захід, нав’язаний зверху. Чи збоку – яке це має значення?
 Серед людей, які відвідують фестивалі, є різні. Надто різні. Є романтики, прагматики, пересічні громадяни, патріоти, нігілісти, іноземці, журналісти, академіки, туристи, політики, політикани, демагоги, скромні інтелігенти, амбітні графомани, трудоголіки, представники влади, алкоголіки та авантюристи, лежибоки та шанувальники пива, любителі бика та «шари». Але жоден фестиваль не обходиться без організаторів. Організатор – це людина, на яку можна вилити відро бруду, яку можна образити, принизити, оббрехати, якій можна висловити претензії в разі невдачі, промаху, помилки, недогляду, недоробки, чи через те, що Вашій Високій Персоні не було приділено належної, на ваш погляд, уваги саме на цьому фестивалі. Так каже сучасний словник неділового мовлення. Але нема помилок тільки там, де нема роботи.
 Я хочу розказати про новий фестиваль, який, безперечно, має майбутнє. Це фестиваль мистецтв імені Адальберта Ерделі, який вперше буде проводитися       19 вересня 2010 року в селі Загаття Іршавського району – рідному селі всесвітньовідомого художника, філософа і музиканта, одного із засновників Закарпатської школи живопису, митця, чиї роботи оцінюються тепер сотнями тисяч доларів. Ідея проведення цього унікального заходу належить землякові великого майстра, романтикові та ідеалістові Василеві Устичу. Ще не будучи головою адміністрації, років десять тому, він обговорював це питання з друзями, зокрема, з відомим скульптором, професором Михайлом Беленем, який ще тоді повірив і підтримав це починання. Сьогодні саме Михайло Олексійович працює над меморіальною дошкою, яку буде відкрито на одному із старих будинків Загаття, будинку, який має безпосереднє відношення до сім'ї славетного художника і який ще пам’ятає часи, коли маленький Іван Гриць ще не був великим Адальбертом Ерделі. 
 Плани у організаторів досить таки цікаві, а намічені акції оригінальні. Саме тому сама ідея фестивалю знаходить підтримку у всіх колах – від губернатора і відомих художників до підприємців і колекціонерів картин. На вернісажі, що буде проходити у центрі села на унікальній площі та у сквері, за приблизними підрахунками буде виставлено для продажу понад двісті картин найрейтинговіших митців Закарпаття, членів обласної організації Національної Спілки художників України та аматорів народного мистецтва. У програмі також презентація трьох унікальних проектів благодійного фонду «Розвитку Загатського краю», конкурси юних художників, майстеркласи, зустрічі з учнями Ерделі, зустрічі з провідними митцями, пленер Спілки фотохудожників Закарпаття, атракціони, розваги, концерт… Хочеться сподіватися, що з 13-ї години, коли почнеться дійство, і до самісінького вечора учасників та гостей мальовничої малої батьківщини А. Ерделі та яскравого свята на його честь, крім любові місцевих жителів і всіх причетних до реалізації задумів оргкомітету, зігріватиме ще і яскраве осіннє сонце.