Сьогодні запропоную вам такий приклад - підлітку, який ніколи не готував нічого складнішого за яєчню чи пельмені доручили приготувати обід на всю родину: зварити борщ, насмажити котлет, приготувати гарнір та салат, компот та десерт.
Причому, для цього треба сходити на ринок, де придбати все необхідне - м’ясо, борошно, овочі, фрукти, спеції, тощо. Що саме купити, в якій кількості, за якими рецептами готувати - то все сам разберешься. Ага, і ще нюанс - на ці покупки треба заробити гроші - де/як сам визначай. Як буде все готове, поклич, прийдемо їсти. Як думаєте, який буде результат?
Так от, це лише обід. А тепер порівняйте кількість задач, яку потрібно вміти вирішити для приготування обіду та кількість задач, які треба вміти вирішити для самостійного життя. І спробуйте об’єктивно оцінити як само ви готуєте своїх дітей до їх самостійного життя. Причому, бажано, щоб це самостійно життя проходило не абияк, а ще й давало задоволення, успіх, щастя… Тобто, обід має вийти смачним, якісним, поданий вишукано, тощо.
А тепер спробуємо розділити задачу з обідом на частини. Спочатку долучити дитину до приготування салату - робити його спільно, а за деякий час передати салат на повну відповідальність дитини. Далі спільно варити борщ, долучаючи дитину все більше та більше, щоб поступово навчити всьому цьому магічному процесу;) Так само зробити з іншими стравами. Окремо приділити увагу сервіруванню стола. Брати дитину з собою за покупками не в форматі “просто ходи поруч”, а в форматі активного обговорення та спільного вибору. Тобто, все це робити поступово. І тоді одного дня можна сказати:
- Ми по справах, обід на тобі.
І обід дійсно може бути - гарантії немає, але хоча б шанс з’являється;))
Так от, харчування - лише один з аспектів самостійного життя. Бо є ще сплата комунальних платежів, бажано регулярна, щоб не залишитись без електрики чи води, бо їх відрізали за борги. Є ще купівля одягу по сезону з розумінням кількості грошей, які потрібні для таких покупок. Є ще коштовні покупки, які можна робити в кредит, а можна накопичувати на них гроші, і треба вміти рахувати в якій ситуації як краще це зробити. Є ще особистий резервний фонд - фінансова подушка безпеки, яка значно посилює впевненість під час фінансових рішень. Є іпотечні програми, податкові нарахування, кредитні ліміти з пільговим періодом, інвестиційні фонди, ризикові фінансові операції, тощо. І все це впливатиме на фінансовий результат життя вашої дитини. Тому краще готувати дитину до самостійного життя вже, поступово. І чим менший вік дитини, тим більш повільно можна це робити. Бо коли дитина переходить в підлітковий вік - ви вже майже спізнилися.
Наприкінці одне спостереження - чим більш заможна родина, тим менше уваги приділяється питанням виховання фінансової самостійності. Бувають виключення, але саме таку тенденцію спостерігаю. Бо в заможній родині і так все добре, навіщо дитину тим навантажувати, хай живе щасливою та має все необхідне. Зараз - так. А надалі? Хто та коли навчить цю забезпечину дитину жити самостійно? Чи батьки тягтимуть її на собі до пенсії, причому пенсії самої дитини? Який сенс своїми грошима створювати проблему своїм дітям у майбутньому? Подумайте про це. Та долучайте дітей до вирішення прикладних фінансових задач з життя, поступово, але долучайте.
Продовжимо за тиждень, а за рік знайдете в цьому блозі 52 рекомендації щодо фінансового виховання дітей та підлітків, які точно будуть корисні, і не лише дітям;))
