Дорога між селами Дубриничі та Новоселиця, відстанню в 8 км пролягає в лісі. Приблизно на її середині здалеку можна побачити плакат синього кольору з написом: "Якщо не поважаєш себе, поважай природу". А прямо під ним знаходиться стихійне сміттєве звалище: пакети, пластикові та скляні пляшки, побутове сміття тощо. Звідки це все тут може братися? Напрошується єдина думка - місцеві мешканці. Їхати скидати сміття з навколишніх сіл буде накладно, а ось викинути сміття по дорозі - напевно тут це вже стало нормою. Туристи та відпочиваючи також, у переважній більшості, екологічно виховані і не дозволяють собі подібної поведінки, до того ж восени тут практично і не зустрінеш туристів.
Друге, що вражає на цій ділянці, також пов’язано з посилом даного плакату. Трохи нижче під горою протікає струмок, на іншому березі якого активно та базпардонно вирізають ліс. На фото цю ділянку можна відрізнити за характерним жовтуватим кольором - це земля усіяна тирсою та пнями, залишеними на місці дерев.
Новоселиця досить невелике село, в якому проживає менше 1 тисячі мешканців. Природньо, що в процесі життєдіяльності утворюється побутове сміття. Налаштувати, привабливу з економічної точки зору, систему вивозу відходів дуже важко. В Закарпатті багато подібних звалищ, особливо навколо віддалених сіл. Напевно одним з найефективніших методів боротьби з цією проблемою є будівництво сміттєпереробних заводів.
Але поки ми будемо очікувати на державні програми, інвесторів або грантові проекти, пов’язані з реалізацією будівництва сміттєпереробних об’єктів навряд чи навколо стане чистіше. І якщо хтось зверне увагу на це, думка, що це наша спільна проблема знайде своє підтвердження. А коли більшість почне це усвідомлювати, це стане першим кроком до вирішення існуючої проблеми.