Трохи про освіту

Кажуть країні потрібні  кваліфіковані спеціалісти. Так, саме кваліфіковані спеціалісти потрібні, але вони в  принципі не потрібні навчальним закладам. Можливо навіть вузам вони потрібні, але аж ніяк вони не потрібні основній частині викладацького складу. Не хотілось би узагальнювати, рівняти всіх під одну «гребенку», бо це дійсно не так. Кілька годин назад мав нагоду переконатися у цих ствердженнях.
До прикладу, шанованій мною людині, завідуючому кафедри національного університету в одну із міст України, гроші не потрібні. Вони не потрібні і менш забезпеченим викладачам, до прикладу керівник мого дипломного проекту чомусь не тільки не брав грошей, а і не просив. Можливо це пояснюється рівнем наглості певних осіб, або моральних переконань. Можливо людина дійсно професіонал і займається тою справою, якою має займатись, одним словом сидить на своєму місці. Але на жаль в нашій державі процеси, викорінити які не можуть антикорупційні структури все ж відбувається.
Не можу не погодитись, що освіта в нашій країні, а саме викладацький склад, знаходиться на низькому рівні. Згоден – ті, хто вчить підростаюче покоління, спеціалістів в галузях мають думати про «науку», а не про гроші. Згоден. Та з другого боку 50 гривень за годину, які отримує викладач вищого навчального закладу теж не так вже і погано. Мало? Мало, згоден, мало, а тепер зробимо маленький розрахунок: поділимо мінімальну заробітну плату на кількість робочих днів в місяці – отримаємо дещо меншу суму, а ще ж є ті, хто отримує «неофіційну платню» яка ще менша. Мало? Так мало, тому певні особи з викладацького бомонду вдаються до «калимів». І Бог з ним, нехай собі вдаються, кожен живе по своїм моральним переконанням, кожен продається по своєму. Але саме цей бомонд не тільки «протягує» своїх дипломантів але ж і робіт не пише. Для цього існують асистенти, молодші за званням колеги. До прикладу один із викладачів, до-речі замісник завідувача кафедри, «вмудрився» виконати дипломний проект за одну ніч. Ну і то буває, буває. Людина ж професіонал своєї справи, але ж виконав аж цілі дві. Тай дипломники захистились теж на «добре». Професійна, так сказати, підготовка майбутніх професіоналів. Дипломники, у котрих викладацький склад рангом нижче отримали «трояки», хоча і ті і ті отримували роботи від одної і тої самої людини. Буває... не везе.
Ну і трохи цифр, в цілях реклами, дипломний проект для «заочника» обійдеться в 300 – 600 листівок «100 років Б.Франкліну». Бонусом іде захист. А хочете самі писати, то вибирайте або керівника з рангом генерала, або морально стійку людину. Та й то не сильно допоможе, адже я ті, кому так хочеться «пропхати своїх». Добре хоч переживають за тих хто платить. А скільки платите за освіту ВИ?
p.s. Попереджуючи коментарі про ображену особистість, повідомляю що інформація більш ніж достовірна, мені не поставили за низьку оцінку, я взагалі не маю бажання бачити цю оцінку чи її відсутність. Я маю тільки одне бажання, щоб в нашій країні в кінці кінців почали люди бути людьми, а бізнес залишався бізнесом.