Ужгород - задрипане провінційне містечко на задвірках Європи?

Чому так сталось, що наше містечко стало тупиком, відстійником Європи й України? Не знаю, навіть потяги, що швендяють до Києва... добирають/висаджують пасажирів десь в Карпатах... Місто нудне, сумне й брудне. Який сенс було будувати такий вражаючий вокзал, якщо не має людей? Та мова не проте. Ніколи не замислювався над питанням, а як цікаво можна провести вільний час у цьому місті. Аж поки не припекло... весна :)
Єдиний кінотеатр "Доміон" не має нічого такого щоб зацікавило... в меню тільки відстійний трилер і фентезі. На кого орієнтований цей заклад? можна тільки здогадуватись. Гаразд, куди б піти... в Астіку чи Вертеп... цікаво, смачно, але набридає одноманітність. Нещодавно був у Фан-Фані... гламурне і витончене, проте туди я, мабуть, більше не піду. І не тому, що ціни... не можу пов'язати насолоду смаку з тютюновим димом. Це ж треба таку собі свиню підкласти? А решта закладів громадського харчування... сіра буденність, за винятком Грінвіча (на Грушевського), Деци, Стариці... які мають свій колорит, та й вони у тютюновому смогу. Але все одно набридають. Гаразд, шлунок набитий, що далі? Театр... репертуар незмінний з 19 століття. А де ж та богемна молодь Закарпаття, режисура... нові оброблені постановки... вуличні перфоменси, інсталяції? Ну добре, приїде якась столична бродяча трупа... раз у році і цього достатньо? Ні! Про філармонію навіть не згадуйте... й за гроші не піду! Просто це не моє.
Атракції. Це добре, що хоча б є група креативних людей, які роблять фести... повітряних кульок на Валентина, Парад наречених, і багато багато інших цікавих заходів. Але ж вибачте... раз на місяць і дещо за межами нашого мегаполісу. Шкода, не має асортименту атракцій. Тобто, не має вибору. Точніше вибір є: а) піти на те що пропонують, або б) традиційно забитись у нічний генделик.
Не розумію, чому шоколадне свято не можна було б організувати в нашому ж місті? Не розумію чому електричка повністю набита ужгородцями по шкандибала до Львова щоб побачити майстер-клас від Штефаньо - "угорського" кондитера (так принаймні на "1+1" представили).
Не розумію, чому так сталось... найближчі міста такі як Кошіце та Львів стали культурними столицями для сотень закарпатців, але тільки не наш космополітичний дещо богемнозамлітий Ужгород :(

Ужгород - задрипане провінційне містечко на задвірках Європи? Ні. Потрібен тільки поштовх до самоорганізації.  Що скажете?