Добрий день, любі друзі. Сьогодні я хочу зачепити тему, яка яє не менш сексуальною та фреджальною, ніж
попередні мої теми. Як всі, звичайно ж, здогадались, мова йтиме про наше із вами рідне місто. На цей пост мене надихнула остання прогулянка нашим містом та думки про те, як можна його зробити ще кращим. Тому, тема цього реферату, дорогі студенти й студенточки із короткими спідничками, як зробити наше місто кращим. У коментарах ви можете також висловлювати свої думки та проекти з цього приводу. Хто знає, може це якось подіє. Сто процентів, пан Лендєл є фанатом моїх записів й, гадаю, придивиться до нашої праці.
Стосовно мене та мого бачення. Центор нашого міста мені дуже подобається. Це вам не Ужгород, потонувший у рекламі, центр якого - це три на три метри всіляких незрозумілих речей. Наш центор дуже зелений, прибраний, реклама розташована так, що майже не подразнює оченята. До речі, спонсор мого запису краплі для очей - Подивин, "Подивин - подиви на се-се". Класно, що в нас є парки, про які не забувають. Також, для діточок у центрі є жіночка, яка розклала дитячі атракціони, що дуже важливо для мукачівців-батьків.
А тепер хочеться сказати про мінуси. Біля кінотеатру є публічний туалет для схильних до ексгібіціонізму. Випив багато пива? Впадлу шукати туалет? Любиш ходити в туалет на свіжому повітрі? Піди під праву стіну кінотеатру "Перемога"! Безкоштовно та швидко! У Депеш-парку ми маємо атракціони для маленьких, які виглядають дуже сумно. Не знаю, чи це державна власність, але без втручання із реконструкцією, атракціони можна віднести до декоративних. "Мамо-мамо, хочу погоайдись у парку! - Ні, синку, це не справжній парк атракціонів, це художня вистава, перформанс, пам'ятка про (починає співати) великий й могутній Савєтскій Саюз".
Хочеться сказати окремо про маршрутки. Коли їдеш містом та помічаєш цих вже давно помираючих залізних звірів, хочется підійти та обійняти цей великий та проживший занадто довге життя апарат, втерти його фарки від сльоз та почесати його під колесом. Але це неможливо зробити, бо відкриються двері й вийде дядя Пєтя, злий дресирувальник, й почне тебе вражати товщиною свого словнику. Серьозно, люди, деякі наші дороги, по яких курсують ледве живі автобуси, є непредатні для таких габаритних монтрів. Були придатні, коли ці вулиці ще були з одностороннім рухом, але, напевно, вулиці зробили мітинг за "двосторонній рух для всіх", й закон було прийнято.
Говорячи про дороги, не помітно також, що наша міліція веде боротьбу проти невірно запаркованих автомобілістів. Іноді можна побачити повністю абсурдні речі: якийсь дорогий автомобіль (вочевидь, багацтво й зв'язки дозволюють йому не боятись ні міліції, ні народу) стоїть в такому місці, де блокує рух й видимість. Прикольно було б зробити окремий пост про це, який можна було б поповнювати фотографіями "мастерів" паркування.
З дуже нереальних моїх ідей можна сказати про тематичні тижні у місті. Наприклад, тиждень борців за чисті листя каштанів. По центру розвішані якісь фотки, пропонується купити молоді каштани та десь засадити, тощо. Темою можна обирати будь що. Заходиш на вікіпедію, дивиш на сьогоднішнє число й обираєш якусь подію. Активістів-волонтерів буде багато, гадаю. Це буде мати просвітницьку фунуцію й, можливо, когось із молодих зацікавить, надихне. Звичайно, хворих на Гопотіт це не зацікавить взагалі, окрім викликаного в них бажання дестрою всього культурного та розумнішого за них.
Ще, на доданок, хочу сказати дякую місцевій владі за те, що містом не ходять дебіли. Був я недавно в Ужгороді й чув акцію "Ні гомосексуалізму"... Так, геї - це погано. Почалось все з того, що голубі брати наші меньші вирішили зробити гей-парад. Не знаю, як відреагувала влада, але якість латентні активісти активізувались та місяц кричали про гомосексуалізм на весь Ужгород. Не здивуюсь, якщо геї й зробили цей антипіар, бо ж чорний піар - теж піар. Влада мала тихенько заборонити "друзям по чорному ходу" тинятись із радугою містом й все. А на ділі, ми отримали найнятих циган у пропогуючих футболках (навряд циганам є діло до стану гомофобів у країні) й недалекого агітатора у мікрофона, який кричав іноді досить бридкі речі, демонструючи обізнаність у інтимних деталях гомосексуальних стосунків. Також, крокуючих наці-зомбі теж нема. Це робить наше місто тихим, спокійним й толерантним. У нас тихенько отримаєш у бубен, якщо ти гей чи радикальний дибіл, без галасу.
Ну от і все, ніби. Пишіть ваші веселі ідеї, якщо маєте такі. До зустрічі.