А таки так, з новим щастям! Незалежно від того, наскільки бучно комусь гуляється в новорічну ніч і незалежно від сприйняття цієї календарної (випадкової) формальності, всі надіються, що буквально з наступного дня буде краще, ніж учора. (З огляду на те, що думки, побажання мають здатність матеріалізуватися, може й так).
Та й сприйняття нового року різне в різних людей. Учора десь вичитав анекдот про це. Дитинство: і коли вже прийде новий рік? Юність: Ура! Скоро новий рік! Зрілість: скоро новий рік. Старість: знову новий рік?
І ще експронт із життя. Останні хвилини 2011-го. Один із компанії обізвав телевізорного привітальника негарними словами.
- Ти ж за нього голосував.
- Бо дурним був.
- Ну, за прозріння!
- І щоб наступного року хтось інший вітав.
- З Новим роком!
Учора зробив прогулянку з онучкою до магазину. І хоч чотирирічна щебетуха не дає продиху своїми питаннями, почали народжуватися рядки - я постарів за ніч на рік... Признаюсь: маю звичку називати кількість власних років від березня до грудня з огляду на прожиті, а з січня до дня народження - на той, що триває, тобто, на один більше. Отак і виходить, що за ніч старієш на рік.
Вранці, поки ще всі спали, спробував це заклавіатурити. Ось що вийшло.
Я постарів за ніч на рік,
Я став багатшим ще на вік.
О мила новорічна мить,
Привід задуматись, як жить.
Нахабний, невблаганний час,
Мов сніг, накочує на нас.
Сніжинки на тонкому склі –
Немов галактики малі.
Рогатий місяць у вікні
Побляк в салютному вогні.
Я став старішим ще на рік,
Здалося: за плечима – вік.
З Новим роком, друзі! З новим щастям!