З висоти Мукачівського замку видно чи не все місто. Панорама Мукачева з бастіонів Паланку додає особливої величі картині.
Ось ти стоїш на майданчику де до тебе на цих самих кам’яних плитах, цілком можливо, так само зачаровано дивився на місто Шандор Петефі. А може й сам Ференц ІІ Ракоці, чи його мати Ілона Зріні. А може… Ну а чого б ні, може на цьому самому місті віддавала накази будівничим Жужанна Лорантфі, чи ще раніше разом з чоловіком Дьордєм І Ракоці милувалась околицями. Та чого там – хто знає, можливо саме з цього місця дивився на місто ще князь Корятович, або ж і взагалі сам Карл Роберт з династії Анжу…
Вони не просто дивились на місто, як сьогодні сотні туристів дивляться на Мукачево. Всі вони творили це місто, творили історію, і не тільки замку, не стільки Мукачева, чи навіть краю – дехто доклав руку до історії всієї Європи.
Вони не просто дивились на місто, вони бачили його у своїх думах через 50, 100, 150, 200, 300 років. Але… чи таким, як ми бачимо його сьогодні?
З висоти Мукачівського замку будинки у самого підніжжя замкової гори видно немов на долоні. Не гірше видно й магазини, кав’ярні, бари, ресторани, тощо. Та нажаль, в околицях старовинного замку ви не знайдете жодного, окрім затишного приватного готелю «Паланок», що був би хоч якось пов'язаний з багатющою історією цієї величної споруди.
Хоча ні, збрехав. Пов’язані. При чому всі. Розташуванням.
Ну звичайно ж, адже практично щодня тут більше сотні туристів. А там де турист, там завжди гроші. Бо що то за турист, що не купить магнітик, фотокартку чи сувенірчик на згадку, не поп’є кави чи навіть бокал вина біля стін середньовічної цитаделі, чи не скоштуєчогось з місцевої кухні?
Стоп. Ось тут цікава штука виходить. За ЩО платить гроші турист?
Ну звісно за магнітик, фотокартку, сувенірник, бокал вина, чи порцію якогось «левеша», скажете ви і будете 100 разів праві.
А я спитаю – а КОМУ платить гроші турист?
Ну звісно магазинам, кав’ярням, барам чи ресторанам, скажете ви і знову будете 100 разів праві.
Але я знову спитаю – а ЧОГО турист платить тропікам, акрополісам, капітоліям, колізеям, ерікам, і іншим «масонам-пуасонам», якщо сюди його, по суті привели… Корятович, Дьордь І Ракоці, Жужанна Лорантфі, Ілона Зріні, Ференц ІІ Ракоці чи Шандор Петефі?
Ні, звичайно, туриста в автобус вони не саджали і до Мукачева не везли. Ба, навіть акрополісів з тропіками не будували. Проте, вони будували історію міста, краю, Європи і без цих постатей не було б сьогодні у барах, кафе, ресторанах навколо Паланку туриста. Жодного. Бо тропіків, акрополісів, капітоліїв з колізеями у них самих і вдома вистачає. Я вже не кажу про справжні Колізей чи грецькі акрополі - пам’ятки історії за сотні кілометрів від Мукачева.
То невже через 100, 200, 300 років після славетних днів наших героїчних предків, колись неприступний Мукачівський замок так і залишиться у глухій (сліпій) облозі закладів з чудернацькими, часто геть абсурдними та чужими назвами, так і не дочекавшись якоїсь затишної кав’ярні «капітан Бойта» чи ресторану «Донжон»? З відповідною архітектурою чи хоча б стилістикою.
Невже славетні предки не заслужили на таку крихту поваги від своїх нащадків?
А самі нащадки, невже й дійсно не бачать ДЕ заховані справжні гроші туриста?
Життя покаже…