Живіть не дарма!

В певні моменти життя ти починаєш задумуватися про те, що можливо, треба якісь зміни, треба стати іншим, змінити ставлення до людей…Такі думки найчастіше приходять в скрутні моменти: коли відчуваєш біль втрати, коли борешся зі смертю і коли Бог дарує тобі пробути ще трохи часу на цій землі.
Отак і я, жила собі, вчилася, сміялася, пливла за течією, будувала плани і ніколи не замислювалася про те, що в один момент ці плани можуть рухнути. І не через те,що їх відкладають на певний час, а через те, що тебе просто може не стати…Твої легені можуть просто згоріти за 18 годин і ти не зможеш зробити і сказати те, що запланував.
Життя абсурдне, бо не знаєш, що з тобою буде завтра, проте яке ж воно водночас і чудове! Як прекрасно світить сонце, як гарно шурудить під ногами осіннє різнобарвне листя…А ми цього не помічаємо, не хочемо думати про те, що ця осінь може не повторитись…
Так і я, тільки тепер почала міркувати про те, як багато я не зробила банальних речей і як хочу жити далі!!!
Знаєте, ми так часто говоримо про вечері при свічках, а я цього ще ніколи не практикувала, ніколи не готувала коханій людині сніданок і не засинала з нею поряд…Я ніколи не спостерігала за зорями і не проводжала сонце…Я так багато чого не помічала! Я не кричала про свої почуття, не кидала все заради кохання і взагалі ніколи не любила…
Я так мрію побачити свою донечку в реальності, ту, котра приходила до мене у сні. Вона така гарненька, з двома чудовими бантиками на голові. Мрію почути слово «Мама!» у свою адресу та надягнути весільну сукню…
Коли озираєшся назад, то запитуєш себе: «Хто ж не давав робити цього тобі раніше? Хто стримував?!» А відповідь проста: ми будуємо плани, женемося за кар’єрою, грошами і відкладаємо насправді ті речі, котрі могли б нас робити щасливими. Ми живемо за стандартами і боїмося ламати стереотипи. Забули про героїчні вчинки та бездумні пригоди!!!
Забули, що живемо один раз і що життя не є вічним. І тільки тепер я молю Бога, щоб Він помилував і врятував, щоб відвів від нас біду, щоб дав можливість змінитися і змінити все, щоб почати спочатку. Задуматися і почати жити не дарма! Жити за покликом серця, щоб незроблених речей було значно менше!