За день до засідання виконкому Федерації футболу збірна України під керівництвом Юрія Калітвінцева не склала екзамен у грі проти збірної Італії.
Навряд чи можна говорити, що доля наставника національної команди вирішувалась саме у цьому протистоянні, але в Калітвінцева була можливість показати товар лицем.
Ця гра за рівнем суперника нагадувала осінню проти збірної Бразилії. Цього разу, на мою думку, можна говорити про певний прогрес, адже гра проходила за доволі відчутної територіальної переваги українців Ми намагалися грати з позиції сили, провівши два непогані відрізки, що передували обом голам італійців. Але Італія перемогла в своєму класичному стилі – без великої кількості моментів, але з чудовою реалізацією.
Проте на виконкомі тренера не вибрали, відклавши вибори на 21 квітня. З уст Григорія Суркіса з приводу майбутнього наставника прозвучали три прізвища: все той же Калітвінцев, Олег Блохін та наставник молодіжної збірної Павло Яковенко. Зважаючи на зайнятість та чіткі завдання на молодіжному чемпіонаті Європи (насамперед це можливість виходу на Олімпійські ігри, де української футбольної команди зроду не було), останнього я б серйозно не сприймав. Отож, спробуємо розібрати всі плюси та мінуси, що допоможуть або заважатимуть стати головним тренером збірної на домашньому Євро.
Блохін. Плюси:
– найуспішніший тренер в історії збірної України. Саме за його керівництва збірна вперше потрапила на великий форум і зуміла дістатися чвертьфіналу Чемпіонату світу;
– підтримка вболівальників. За результатами багатьох Інтернет опитувань саме цього спеціаліста бажають бачити пересічні вболівальники;
– підтримка деяких функціонерів, серед яких і віце-президент ФФУ Ігор Коломойський;
– абстрактна фартовість, на яку посилається все той же президент «Дніпра».
Мінуси:
– після удачі на ЧС ніде не зумів зарекомендувати себе як успішний наставник. Провалений відбір до Євро-2008, невдачі в ФК «Москва» та «Чорноморці» (хай і на посаді спортивного директора);
– важкість характеру, що неодноразово заважала володарю Золотого м’яча. Через це в нього на даний час нема жодних конкретних пропозицій на клубному рівні;
– відмінність підбору гравців збірної часів Бло-хіна з нинішніми. Свого часу Олег Володимирович сказав фразу, в якій мова йшла про те, що, не маючи необхідної майстерності, збірна буде битись. І вона дійсно билась. Проте до сьогоднішнього покоління, на мою думку, необхідний інший підхід.
Калітвінцев. Плюси:
– саме Юрій є на даний час наставником збірної, і саме він обирав вектор розвитку збірної останній рік. Дуже вже багато часу втрачено на зайві суперечки;
– сформоване коло футболістів, яких планувалось награвати в останній рік підготовки до чемпіонату Європи;
– перемога на домашньому Євро U-19. Єдиний випадок перемоги будь-якої збірної на серйозному турнірі;
– за нинішнього наставника горою стоять усі футболісти (принаймні на словах);
– відкладення дати вирі-шення ситуації з тренером. Адже відразу після поразки було б важко зробити вибір на користь виконуючого обов’язки головного тренера;
– підтримка Григорія Суркіса, який колись привіз травмованого гравця з Волгограду, котрому судилося стати символом «Динамо».
Мінуси:
– малий досвід повноцінної роботи з дорослими колективами, адже, крім «Закарпаття», він працював лише в системі «Динамо» та з юнацькою збірною;
– відтягування рішення щодо наставника, що свідчить про не повну довіру;
– не зовсім вдалі результати в контрольних матчах під час підготовки до чемпіонату Європи.
Отже, плюсів та мінусів у кожного з кандидатів вдосталь, та заради справедливості слід зазначити, що останній пункт може нічого не означати. Доведено Блохіним, котрий перед тріумфом ЧС-2006 не зумів перемогти в жодному товариському поєдинку, що передували відбору.
