Картини закарпатського художника Адальберта Ерделі цінуються на вітчизняному та світовому арт-ринках, а на батьківщині виставки його робіт не проводилися навіть в Національному художньому музеї.
Відновити справедливість вирішив власник галереї «Ню Арт» Микола Бєлоусов і відкрив персональну виставку унікального майстра.
Забутий геній
Зайшовши в галерею, розташовану по сусідству з Верховною Радою, вражаєшся перш за все контрастом. Не далі як у ста метрах від виставкових залів - центр політичного життя країни з його жаркими баталіями. А в «Ню Арте» - спокій і краса на стінах: пейзажі, натюрморти, портрети - всього 85 безцінних робіт, що належать пензлю засновника закарпатської художньої школи Адальберта Ерделі.
Він писав картини в першій половині ХХ століття, і фахівці по праву вважають його одним з найсильніших українських художників того часу. Парадокс XXI століття полягає в тому, що в Україні Ерделі вкрай мало відомий широкому колу шанувальників, незважаючи на те що за його роботи на арт-ринку борються найвідоміші колекціонери. Його картини - вічна цінність.
Власник галереї «Ню Арт» Микола Бєлоусов зізнався «КП», що, купуючи багато років тому першу роботу Ерделі, теж мало знав про художника, але був вражений його мальовничій манерою. А вивчивши творчість майстра, почав пристрасно колекціонувати його твори.
- Я хочу, щоб суспільство змінило ставлення до цього великого художника, незаслужено обійденого увагою, - зізнається Микола Бєлоусов. - Він гідний того, щоб його ім'я увійшло до списку великих українських живописців, таких як Пимоненка, Богомазова, Мурашко, Шишко, Шовкуненко.
Портретист «Пивного путчу»
Адальберт Ерделі народився в сім'ї сільського вчителя Михайла Гриця. Прізвище ж Ерделі він був змушений взяти в 1901 році як підданий Угорщини. Виявивши у сина талант, батько зробив усе, щоб той отримав гідну освіту. Адальберт навчався в Академії мистецтв у Будапешті, потім удосконалював майстерність у Мюнхені. Щоб мати можливість купувати полотна і фарби, Ерделі підробляв в одній з місцевих газет. А коли в 1924 році відбувся суд над керівниками «пивного путчу», першими нацистами, Ерделі як художник був присутній на процесі - робив для газети замальовки із залу суду.
Він працював у Празі, Римі, Парижі, де брав участь у виставках разом з видатними майстрами - Дереном, Боннар, Дюфі, Матіссом. Засвоїв деякі художні стилі: імпресіонізм, кубізм, експресіонізм. Проте ніколи нікого не копіював, а переробляв освоєний. У 30-ті роки Ерделі вже писав у своїй неповторній і пізнаваною манері. До війни його ім'я включали в європейські енциклопедії та довідники, його роботи охоче купували європейські музеї. До нього й до цього дня ставляться з шануванням, а його картини на арт-ринку продаються за великі гроші. Але вибором художника стала батьківщина - він відмовився залишати Закарпаття після приєднання краю до СРСР.
- Якби він так не любив свою батьківщину, він би став всесвітньо відомим, - говорить Микола Бєлоусов.
Вдова загинула, рятуючи картини
Радянська влада не прийняла творчість Ерделі, а він - новий уклад життя. Майстер був діяльною натурою: ініціював установа Спілки художників Підкарпаття, мріяв відкрити Академію красних мистецтв в Ужгороді. Однак у той час загальна диктатура в мистецтві стала істотною перешкодою на шляху реалізації творчих і громадських починань майстра. Ерделі опинився в ізоляції від Європи і великій нужді. А в 1955 році художника не стало.
Його вдова Магдалина пережила чоловіка на півстоліття. У 2004 році вона померла від серцевого нападу, в той момент, коли грабіжники увірвалися в будинок ужгородський Ерделі. Викрадену колекцію картин художника знайшли, хоча і за дуже загадкових обставин, проте зловмисники і до цього дня залишаються безкарними.
Цікаво, що Національний художній музей України у своєму зборах робіт Адальберта Ерделі має аж півдесятка.
- У 1954 році представник музею купила у Ерделі шість робіт, - продовжує розповідь Микола Бєлоусов. - Після цього в Києві зібрався вчена рада. Він прийняв рішення, що ця, за їх висловом, «буржуазна мазанина» музею не потрібна і слід повернути народні гроші.
Співробітниця музею проплакала всю ніч, а потім знову відправилася до художника, щоб повернути картини. Але й до сьогоднішнього дня в Національному музеї не було жодної персональної виставки Ерделі. Якщо подивитися на цю красу і порівняти з роботами багатьох художників, які висять на стінах музею, стає ясно - порівняння буде не на їхню користь.
Виставка Адальберта Ерделі буде відкрито в галереї «Ню Арт» до 15 червня.
В експозиції представлено 85 робіт, що відображають весь спектр творчості художника - від учнівської графіки до робіт зрілого періоду.
Картини можна попередньо переглянути на сайті nuart.com.ua.
Де: вул. Грушевського, 28 / 2, тел. 531-95-56.
Час роботи: вівторок - п'ятниця з 11.00 до 19.00, субота - з 12.00 до 17.00.
Вихідні: неділя та понеділок.
Вхід вільний.
