Голова парламенту зовсім не соромиться адмінресурсу, і лише тепер посоромився Ратушняка
Цього понеділка центральні вулиці Ужгорода були переповнені міліціонерами і людьми у чорних костюмах із навушниками. Подекуди на дорогах навіть чатували машини швидкої допомоги. Багато водіїв не могли припаркуватися там, де зазвичай – даішники не дозволяли. Ті, хто не знав, до чого б це все, одразу здогадалися – приїхала якась важлива «шишка» із Києва. Ті, хто знав про анонсований візит спікера Володимира Литвина, подумали – «Ну от і приїхав. А користь яка?..». Такі ж думки виникли і у берегівчан та іршавців, куди В.Литвин також вирішив піти поагітувати за себе.
Голова Верховної Ради України нашу область відвідав в рамках своєї робочої поїздки. Принаймні так офіційно значиться у новинах, розповсюджених прес-службою В.Литвина. Але оскільки ніякої практичної користі від цієї «робочої поїздки» закарпатці так і не побачили, то навіть ті, хто не дуже цікавиться українським політикумом, зрозуміли, що спікер приїхав просто поагітувати за себе – кандидата у президенти і нічого більше. При цьому Володимир Михайлович у кращих традиціях кучмізму використав весь доступний адмінресурс. Судіть самі: на поїздку спікера, його охорону, супровід медиків, міліціонерів тощо гроші були виділені із державного бюджету, тобто – з наших податків. «Співрозмовників», а точніше просто слухачів В.Литвину завдяки тому ж адмінресурсу швидко знайшли серед студентів, яких відпустили із пар заради такого гостя, та робітників, яким лояльні до В.Литвина керівники сказали йти не на роботу, а… до голови Верховної Ради. До речі, очолюване В.Литвином нинішнє скликання парламенту назавжди ввійде в історію, як орган законодавчої влади, який більшість часу займається ні чим іншим, як цинічною і навіть не прихованою бездіяльністю.
«Я слухаю запитання людей, намагаюсь дати на них відповідь, взяти безліч звернень для їх практичного вирішення», – повідомив журналістам сам В.Литвин про мету свого візиту в наш регіон. В тім, як саме вирішуватиме ці звернення, тим паче у фактично не діючій Верховній Раді, спікер не пояснив. Очевидно тому, що відповіді і в природі нема. Тому що постійно цікавитися бідами «маленьких українців» і намагатися їх якось хоч вирішити – це одне, а їздити регіонами напередодні виборів за державні гроші і робити видимість спілкування з виборцем – зовсім інше. Володимир Литвин, як бачимо, обрав для себе другий варіант. І, здається, спікеру абсолютно байдуже, чи вирішиться хоч одна конкретна проблема конкретної людини. Для нього головне – себе показати. Звичайно ж, реальну оцінку такої «хитрої» стратегії п. Литвину уже найближчим часом дасть сам виборець. Президентські вибори, заради яких В.Литвин і вирішив зробити турне, зловживаючи своєю посадою, не за горами.
Володимир Литвин є не лише спікером Верховної Ради, а й головою Народної партії України. І на цій посаді у В.Литвина, теж, м’яко кажучи, не все гаразд. Закарпатський обласний осередок партії дотепер очолював мер Ужгорода Сергій Ратушняк, відомий своєю неадекватністю на всю країну і далеко за кордоном. Як стало нам відомо з власних джерел, Володимир Литвин, будучи в Ужгороді, таки вигнав одіозного Ратушняка із партії. Ще б пак, адже іміджу кандидату у Президенти така людина явно не додавала. Але і у цьому вчинку теж бачиться цікава поведінка В. Литвина. До тепер, коли журналісти його прямо запитували, чи не заслужив С.Ратушняк виключення із лав партії за те, що вдарив дівчину, спікер і очільник Народної партії говорив, що оцінку діям мера мають давати правоохоронці, а не він. З точки зору закону – це вірна позиція, але якщо глянути з суто морального боку, то поведінка Литвина просто вражає цинізмом. У країнах Західної Європи політична смерть будь-якого партійного діяча настає лише через те, що його запідозрили у чомусь нечистому. А проти С.Ратушняка уже (!) порушено дві кримінальні справи. Проте для В.Литвина, очевидно, це ще не було сигналом, що такій людині не місце у партії.
Цікаво було б людям знати і про те, які програмні засади Народної партії України С.Ратушняк виконав, маючи своїх депутатів у Закарпатській обласній та Ужгородській міській радах?.. Такі теми спікер, «спілкуючись з людьми» в Закарпатті, вирішив взагалі не чіпати. А шкода, бо тоді б В.Литвину може хтось і сказав, що жодного пункту із передвиборчої програми Народної партії С.Ратушняком та його депутатами не виконано. На Закарпатті люди прямо говорять, що Литвин їм як політик не подобається насамперед тому, що в області «народників» очолює хам С.Ратушняк.
Хоча є і інша версія того, що мер Ужгорода все ще залишався «народником» після своїх численних скандалів і відвертими коментарями, що він не бачить свого партійного лідера майбутнім Президентом. Подейкують, що Литвину потрібен був Ратушняк зовсім не через те, що без останнього не можливо обійтися, а лише тому, що мер щедро наповнював партійну казну – на жаль, грішми, які могли б піти на облаштування вулиць, комунальних мереж, шкіл і лікарень обласного центру. Така собі данина за те, що маєш партійний білет і можеш лише через це іменуватися політиком. Очевидно, такий стан справ В.Литвина цілком влаштовував би і надалі, але от біда – людині, що претендує на найвищу посаду в країні, конкуренти швидко б на будь-яких телевізійних дебатах нагадали, що є у неї в Ужгороді такий підлеглий, що лупцює людей на вулицях, розпалює міжетнічну ворожнечу, і взагалі Президентом Вас, Володимир Михайлович, не бачить. Щоб після цього міг в прямому ефірі зробити спікер?.. Нічого, окрім того, як з ганьбою покинути студію. Тому і постала перед очільником парламенту дилема – гроші ужгородців у партію чи імідж?.. Спікер вибрав таки друге, і нарешті викинув Ратушняка з партії. При цьому так і не пояснив виборцеві, чого тримав мера Ужгорода у своїй партії дотепер. Мабуть таки точно через гроші. З точки зору комерції, позиція В.Литвина цілком прийнятна, тим більше – у час економічної кризи. Але навряд чи людина з такою позицією надовго залишиться у політиці чи, тим більше – стане Президентом. У цій істинні скоро переконається і сам В.Литвин після завершення президентських перегонів. Тому що з такою політикою політикани країні не потрібні.
