"Коли його перекладали на операційний стіл, анестезіолог помітив, що він кашляє", - розповів невролог Адам Уебб з Університету Еморі, який, власне, і визнав пацієнта мертвим.

З'ясувалося, що у чоловіка відновилося не лише дихання, але і рефлекси рогівки, тобто мозок продовжував функціонувати. Зрештою він все-таки помер, але цей випадок з новою силою розпалив дебати про принципи визначення смерті мозку.

Мова йде про так звану терапевтичну гіпотермію, якій піддався пацієнт Уебба, - охолодження тіла до 33 градусів за Цельсієм, щоб мінімізувати пошкодження тканин і клітин головного мозку в результаті кисневого голодування після зупинки серця.

З 2002 року цим методом користується все більше лікарень. Це допомагає врятувати життя, але робить важчим визначення смерті мозку. Крім того, важко спрогнозувати, чи зможе пацієнт вийти з коми.

Зупинка серця - основна причина смерті в західних країнах (близько 295 тис. осіб щорічно тільки в США). Лише 15% виживають (якщо їх встигають довезти до лікарні), з них близько 80% впадають в кому. Лише третина приходить до тями, і у них можуть бути пошкодження мозку.

Водночас поки медики ще не навчилися точно визначати, чи зможе людина повернутися до тями. Маркери, які досі вважалися надзвичайно надійними, як виявилося, не завжди так само точно вказують стан пацієнтів, які пройшли через переохолодження.