Знайдені останки двоногих крокодилів тріасового періоду, йдеться у публікації в журналі Bulletin of the Peabody Museum of Natural History.
Давня рептилія Poposaurus gracilis (у перекладі з латині означає gracilis "витончений, граціозний") мала маленькі передні кінцівки, потужні задні і довгий хвіст, що дозволяв їй балансувати при ходьбі або бігу по ландшафтах пізнього тріасового періоду - 225 мільйонів років тому.
Учені стверджують, що при такому зовнішньому вигляді можна було би віднести дану рептилію до динозаврів, однак цей архозавр був представником давньої гілки крокодилів і, як встановили американські палеонтологи, пересувався на двох ногах.
Досліджений вченими скелет Poposaurus gracilis був виявлений у відкладах тріасового родовища Чінл, в районі Американського національного монумента Гранд Стеркейс-Ескаланте, на півдні штату Юта.
Довжина попозавра становила приблизно 4,5 метра. Гострі вигнуті зуби вказують на явну приналежність рептилії до хижаків. Аналіз анатомічних особливостей тазу і задніх кінцівок переконливо показав, що попозаври ходили прямо і їхні кінцівки розташовувалися близько до середньої лінії тіла, а спосіб їх пересування не мав нічого спільного з тим, як переміщуються сучасні крокодили, а скидався на той, який був поширений у динозаврів.
Попозавр поповнив список древніх двоногих крокодилячих, які тепер розглядаються не як еволюційна випадковість, а як спеціалізована група рептилій, що відокремилася від предкової гілки приблизно в той же час, що і ранні динозаври.
Подробиці дослідження такого цікавого способу ходьби попозаврів, опубліковані в останньому номері, також дають деякі пояснення, чому динозаври повсюдно домінували над іншими сучасниками.
Попозавр, описаний вперше понад століття тому, відноситься до равізухій - частини вимерлої гілки рептилій, що включала в себе різноманітних предків крокодилів і їх найближчих родичів.
До недавнього часу вважалося, що попозавр і всі інші равізухії пересувалися на чотирьох кінцівках.
