Українці все частіше й частіше купують не лише екологічно-чисті продукти, але й… будівлі. В агентствах нерухомості Центральної та Східної України нині підвищений попит на стародавні гуцульські хати.
Їх ще можна знайти у найвіддаленіших селах Прикарпаття, Буковини, Закарпаття. Вони не лише довговічні й можуть прослужити до двох століть, але й легко складають, транспортуються та згодом, вже на місці, збираються. Та й коштують вони значно дешевше, аніж квадратні метри у сучасній будівлі.
«На Гуцульщинi не було кам’яних будов, усі споруди були з дерева: від простої полонинської колиби до див старовинної архітектури – карпатських церков, – каже етнограф Стефанія Капустинська з івано-франківського обласного науково-методичного центру культури Прикарпаття. – Ще донедавна сотні хат були забуті. Гуцули будували собі сучасні будинки та полишали батьківські обійстя. А зі старовинних хат робили, як правило, господарські споруди. Подекуди в таких хатках ще жили старенькі люди».
Із розвитком туризму популярність старовинних гуцульських помешкань із дерева зростала – вони залишались на подвір’ях власників карпатських відпочинкових садиб як декор. Але останнім часом хатки взялися використовувати за призначенням. Працівники агенцій з продажу нерухомості запевняють, що сьогодні попит уже значно перевищує пропозицію, та навперебій розхвалюють поодинокі хатки в горах. Говорять, що гуцульська хата набагато дешевша, екологічно чиста, ще й зберігає колорит давньої народної архітектури. Окрім цього, це ще й ексклюзивний варіант.
Купувати нерухомість в горах за великі суми вже тепер не модно. Тому ринок продажу нових великих будинків в Карпатах можна сказати, що зупинився. Але тепер почався масовий пошук та продаж старовинних хат. Гуцульські споруди не лише довговічні, а ще й можуть… переїжджати з місця на місце разом із господарями.
«Наразі у світі є тенденція повернення до природи, чимало коштів витрачаються заможними людьми на натуральні продукти харчування, одяг із натуральних тканин, ось дійшла черга й до житла, – говорить Наталія Васільєва, працівник одного зі столичних агентств нерухомості. – Найчастіше старі гуцульські хати купують заможні люди, серед яких чимало депутатів, директорів великих підприємств, акторів, ноуменів, політиків з Києва, Одеси. Донецька, Дніпропетровська, Криму. Ця категорія покупців купує гуцульську нерухомість для дач або нових готельних комплексів. Дехто замовляє одразу по кілька хатинок».
Багатіям потрібні як старі гуцульські помешкання, які можна легко розібрати і перевезти, так і нові дерев’яні хати. Але обов’язково, аби деревина була з віддалених, ще екологічно не забруднених, карпатських районів. За словами пані Васільєвої, деякі клієнти навіть рівень забруднення деревини різними приладами виміряють, аби усе було чисто й природно. Важливою для нових господарів є й духовна чистота хати. Отож працівники агенцій з продажу старої нерухомості детально розпитують місцевих, чи не було в старих хатах, що виставлені на продаж, якоїсь «нечисті». Чи не часто помирали в ній люди, чи не було скоєно вбивство та не жили люди, що мали лиху славу в селі. Тому шансу продати «лиху» хату в гуцулів практично немає. Проте аби остаточно знищити всю негативну енергетику хат, що накопичилася в будівлях протягом багатьох років їх перед тим, як розібрати, освячують.
«У горах будували на совість, – розповідає «Експресу» майстер із розбору та перевезення гуцульських хат Василь Кікінчук з Верховинщини. – Відбирали лише якісне дерево: смолясті смереки та ялиці, що не пропускають воду, а взимку можуть витримати велику масу снігу. Як правило, смереки та ялиці рубали взимку та на початку весни, коли сік йшов в корінь і деревина була сухою. Потім дерево розпилювали на колоди, кілька років сушили на сонці, а вже потім зводили стіни. Така хата ніколи не всохнеться і не потріскається». Тепер при розборі хати колоди спершу нумерують, згодом розбирають та складають вже на новому місці.
Окрім того, попит на старовинні карпатські господи йде і від родин, яким не вистачає коштів для купівлі квартири чи будівництва нового житла. Адже ціни на старовинні гуцульські господи починаються від чотирьох тисяч доларів (!!!!). Щоправда хата в хорошому станi коштує вісім-десять тисяч. Ще дві-три тисячі – за перевезення та складання. Але за нинішніх цін на житло, запевняють агенти з нерухомості, такої вартості квадратних метрів більше не знайдеш. А тут два в одному: і практично і корисно.
«Дерев’яна гуцульська хата ніби двокімнатна квартира, – продовжує пан Кікінчук. – На ста квадратах - коридор, комора, а по боках - маленька та велика кімнати. Щоправда в одній залі і кухня, і спальня, і вітальня. Зате жодних шкідливих євроремонтів. Навколо лише те, що подарувала природа. Стіни з дерева і все навколо – натуральне. Таку хату легко реконструювати, щось добудувати, провести сучасні комунікації. При цьому всі труби сховати за шаром дерева при перенесенні хати на нове місце, як правило, міняють стелю та підлогу, що від часу можуть мати не належний вигляд. Для такого осучаснення треба ще п’ять-шість тисяч доларів, хоча меж вдосконаленню немає».
І все одно це значно дешевше, аніж купляти двокімнатну квартиру, скажімо, в столиці. А ще на побажання клієнта карпатські майстри можуть і нову хату поставити. Тільки коштуватиме вона дорожче. Найпростіша і найдешевша нова гуцульська розбірна хата на сто квадратів вартуватиме близько 25-27 тисяч доларів.
