Міський голова Іштван Гайдош і директор НСБ “Закарпаття” Олександр Лабойко у понеділок оглянули господарство останнього. З ними був і редактор газети “Берегово” Михайло Папіш...
Побувавши з мером на спортбазі та оглянувши територію, де чи не на кожному квадратному метрі щось будують, переробляють, бетонують, мурують, ми були вражені розмахом робіт. Такої широкоформатної реконструкції тут не було з часу введення НСБ в експлуатацію. Зрозуміло, що за сорок років багато чого перетворилося у хлам, заіржавіло, стало непридатним для користування тощо.
Та, попри різні інтриги, неоднозначні оцінки, що дають роботі берегівського басейну журналісти певних видань та гості з далеких і близьких регіонів, спортбаза живе, діє, працює. За кермового тут О. Лабойко – неповних півроку керує. Що можна зробити за шість місяців? У когось такий час пішов би на розкачку, а він із першого дня керівної роботи почав наводити порядок. Адже навчально-спортивна база, як і людина, має певний життєвий цикл: народжується, зростає, живе, хворіє, старіє... А щоби не померла, слід вчасно її оновлювати. Найперше, аби зберегти в робочому режимі виробничі площі, взялися тут за перекриття дахів – і зробили їх сучасними та надійними. Тепер під час опадів не тектиме й не капатиме на голови. Скоро, слід сподіватися, витруять і той зловісний “грибок”, що став уже притчею во язицех та не дає спокою відвідувачам. Хоча кілька маленьких “перемог” уже здобуто: у душових вода не руда, а чиста, тож після плавальних сеансів не варто боятися зміни кольору волосся, в чому переконалися всі, в тому числі й ті 600 ветеранів, що оздоровлюються тут безкоштовно.
Стало чистіше, просторіше у спортзалах, тож охочих позайматися з гирями, на кортах, гімнастичних снарядах побільшало, і за це директору вдячні як тренери, так і юні спортсмени, що радо “рапортували” меру про свої фізкультурні досягнення. Ми залюбки пройшлися гладенькою бруківкою, де “до Лабойки” на асфальтованій території можна було ноги вивихнути та в басейн упасти, а скоро “сторічні” вікна, що псують вигляд, замінять на надміцні нові, які не те, що м‘ячем, навіть каменем не розіб‘єш. Над роздягальнею-кафе-фойє мукачівські будівельники зводять другий поверх – роботи на 600 кв. м. йдуть швидкими темпами (стінові блоки возять аж із Київщини), оновлена ГРП – це теж здобуток останніх місяців, а вже скільки корисного вчинено у підвалах, де донедавна чорт ногу міг зламати – не порахувати.
А біля мосту справа з’явилися бетонні східці – акуратні й водночас міцні. Рішенням Кабміну спортбаза стане тренувальним майданчиком для спортсменів, що готуватимуться до зимової Олімпіади-2020. Це – честь для всього колективу, міста та й району. Отож і стараються! Усього на так звану перебудову вже пішло 1 млн. 200 тис. зароблених грошей, бо держава поки що не може “розкошелитися” на ремонтні роботи. Це розуміють усі, щоправда, крім тих, хто звик спиці в колеса вставляти – у декого ностальгія за часами, коли можна було сидіти та чекати, доки дядьки з Києва грошенят підкинуть, а якщо не дадуть, то й так можна жити.
До речі, нині вхід у басейн для приїжджих коштує 30 грн., а берегівчани мають грошові “пільги” – купаються за 20 грн. Кількагектарна територія облагороджена, сюди вже не соромно запрошувати високих, іменитих гостей, адже 8 номерів обладнано під “люкси”. Хай заховаються зіркові готелі – тут комфорту більше... Міський голова І. Гайдош жваво цікавився всім, що тут діється, побував у навіть у підсобках, їдальні, по-справжньому відчув ділове життя спорткомплексу, де в басейн ходив на плавання ще у 8-річному віці, дав цінні поради О. Лабойку, а насамкінець підкреслив, що міська влада готова в добрих ділах підкласти плече директору та всій дружній команді з 92 осіб. За рік-два ініціативний чоловий спорткомплексу з плавальним басейном і термальною в ньому водою пообіцяв так змінити обличчя спортбази, що не соромно буде Прем‘єра або й самого навіть Президента сюди запросити. Знаю: О. Лабойко вміє тримати слово!
