Історію Самуїла, помічника гранатометника 128 окремої гірсько-штурмової бригади опублікували на сторінці Закарпатського легіону у Facebook.
Родом Самуїл з Кривого Рогу, але вже багато років живе в Києві. За освітою Самуїл культуролог, працював у журналістиці, брав участь у Революції гідності та був поранений на Майдані.
Самуїл розповів, що 24 лютого після обіду в мене було заплановане одруження в РАЦСі, але вранці почалася війна, тому він вивіз рідних і близьких на Закарпаття до знайомих та пішов у військкомат.
"Я потрапив у 128 бригаду і за день до виїзду в зону бойових дій ми з нареченою все-таки пішли в місцевий РАЦС і розписалися. Так що путін не завадив нашому одруженню", — розповідає військовий.
За перші ж тижні в бригаді Самуїла навчили працювати з різною зброєю – АК, ПК, гранатометом, також він освоїв навички їзди на БМП.
"Якось до нас наблизилася група росіян – вони підійшли до розбитої цивільної машини, щоб вкрасти звідти мед. Ми вогнем відігнали їх, а потім знайшли кинутий радянський прапор – важкий і великий із бахромою. Я ще дивувався – навіщо брати таку непотрібну річ із собою в бій? Тут важко збагнути логіку…
Іншим разом сусідній підрозділ після обстрілу ворожої колони взяв полоненого й передав нам. Це був мобілізований чоловік із Макіївки – років 30, заїка з дитинства, худий і в окулярах із великими діоптріями. Він без них майже не бачив. Розповів, що працював у ковбасному цеху, а коли їхав додому, його зняли з маршрутки й мобілізували в армію. Виглядав дуже жалюгідно – в якихось нещасних берцях, «жаб’ячій» формі, з радянськими гумовими джгутами замість сучасних турнікетів. А в бронежилеті була тільки одна пластина – попереду. Так його спорядили на війну. Було видно, що це не боєць, він не становив жодної загрози. Ми дали йому поїсти й сигарети, гуманно поводилися, не було бажання вдарити чи застрелити. Я розумію, що це ворог, і бачив, що росіяни роблять із нашими селами, – залишають випалену землю. Але знущатися з полоненого – це дикунство, варварство", — розповів військовий про свій досвід на фронті.
Самуїл зазначає, що це війна не тільки за територію, а за цінності й принципи. Процеси, які почалися після Майдану – це рух до демократії, до людських свобод. А росія несе зовсім інші цінності, основна з яких – рабство.
"Подивіться на ті ж поневолені народи, які воюють проти нас, – дагестанці, буряти та інші. Це люди, які вже не пам’ятають своєї мови й культури, у них фейкова самоідентичність, вони кажуть, що вони «русскіє». Я не хочу такого в своїй країні, хочу зберегти українську самоідентичність, вільний дух, свободу і людські цінності. Тому це війна з дикою ордою за цивілізацію", — підсумовує воїн.
Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.
Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.
Дізнайся першим!