Історію бійця штурмового підрозділу Володимира на позивний «Поляк» опублікували на сторінці 128 окремої гірсько-штурмової бригади.
Як зазначає Володимир, через те, що він багато років працював у Польщі і має позивний «Поляк». Захисник добровільно пішов у військкомат ще минулого року та пройшов Херсонщину, Донеччину, Запоріжжя.
Першого дрона Володимир збив біля Бахмута зі свого автомата. Це був «Матріс» – дуже потужний і дуже дорогий. Загалом на рахунку захисника 4 ворожі дрони.
"Я випустив по першому збитому дрону магазин патронів і влучив. Дрон упав у сірій зоні між позиціями – від нас метрів 100 і від росіян стільки ж. Поліз за ним, по мені відкрили вогонь. Поліз вночі – знову засікли й почали стріляти (мали тепловізори). Тоді я поліз на самому світанку, коли почався дощ зі снігом, і мене не помітили. Віддав трофей нашій аеророзвідці", — розповідає військовий.
Часто підрозділ Володимира брав в полон російських окупантів. Одного разу окупант втратив орієнтир й сам прийшов на позиції бійців Закарпатської бригади.
"Це було під час боїв за Бахмут. Лінія зіткнення тоді не була суцільною, ми штурмували, нас штурмували, в тил проникали російські дрг (диверсійно-розвідувальні групи), усе перемішано. Якраз сіріло, початок світанку, видно тільки контури. І бачу, ходить поблизу якийсь боєць у російському бушлаті. Я не здивувався – якщо нашу форму посіче осколками чи обпалить вогнем, ми брали трофейну – морози ж. Сідаю на ящик із боєкомплектом, цей боєць підходить, здоровається з нами трьома за руку й каже російською: «Здарова, бандюкі! Вадічка єсть?» Я не надав значення, частина наших хлопців теж спілкується російською. І просто кивнув на блоки з водою. Він відходить, нахиляється за водою і тут я бачу на касці велику білу «Z»! Кидаюся до свого кулемета, який відклав метрів за п’ять. Він теж зрозумів, куди потрапив, відскочив, навів свій автомат і натиснув на спусковий гачок. Але пострілів немає, тільки «клац!». І тоді кидається навтьоки. Але далеко відбігти не встиг, ми троє відкрили вогонь і поклали його. Документів при ньому ніяких не було, тільки рація і автомат. Автомат цілком справний, повний магазин бронебійних патронів. А не вистрілив, бо росіянин спершу пересмикнув затвор, а потім вставив магазин. Тобто в патроннику не було патрона. Ступив", — розповідає Володимир.
Рація полоненого окупанта дуже допомогла українським захисникам, адже бійці ще два тижні слухали її і знали, хто готується до штурму, у кого закінчуються боєприпаси, які втрати.
Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.
Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.
Дізнайся першим!
