Політологи запевняють, що Росія запропонувала досить конструктивне рішення, яке може задовольнити всі сторони. Навіть Сполучені Штати.
Ще у вівторок вранці здавалося, що бомбування Сирії неминуче. Але Дамаск, погодившись на пропозицію Росії щодо передачі хімічного арсеналу під міжнародний контроль, зміг ухилитися від агресії і отримати відстрочку. Наразі військові вичікують, зате завзято працюють дипломати. Вчора в Женеві глави зовнішньополітичних відомств Росії та США Сергій Лавров і Джон Керрі провели переговори за участі експертів-хіміків.
"Я вважаю, що ситуація зараз розвивається не за гіршим сценарієм, - розмірковує в розмові з ТСН.ua заступник гендиректора Центру Разумкова з міжнародних питань Валерій Чалий. - На кону стоїть питання ефективності ООН і Ради безпеки. По суті, йде складна робота з вироблення нового алгоритму, як реагувати на загрози безпеці у світі".
Чи хоче Обама війни?
Заради справедливості треба зазначити, що Росія запропонувала досить конструктивне рішення, яке може задовольнити всі сторони. Навіть Сполучені Штати.
Барак Обама опинився в досить незручній ситуації. Більшість країн не підтримали його ініціативу, він втратив більшість союзників по НАТО. Навіть велика двадцятка розкололася: половина виступила "за", половина - "проти" точкових ударів по Сирії.
"Сполученим Штатам Америки не вдалося створити антисирійську коаліцію, це набагато ускладнило міжнародну підтримку. І ми бачимо, що більшість американців проти міжнародного втручання", - констатує професор КНУ ім. Т. Шевченка, експерт з питань міжнародної безпеки Григорій Перепелиця.
"Обама не хоче брати на себе таку ношу. Тим більше, що може відбутись несхвалення конгресу, тоді б йому довелося діяти в односторонньому порядку", - впевнений експерт-міжнародник Ігор Слісаренко.
І лише політолог Кость Бондаренко переконаний, що Обама хоче війни. "На Обаму тиснуть обставини, але він розуміє, що Сирія - це ключ до вирішення іранського питання. Поки буде існувати сирійсько-іранський тандем, доти буде дуже складно щось зробити на Близькому сході і якимось чином втихомирити Іран", - каже політолог.
Союзники, геополітика і газ
Близький Схід - це, як відомо, клубок інтересів різних держав. На Обаму тиснуть союзники. Це та ж Франція, яка ще пам'ятає своє колоніальне минуле і свою сферу інтересів. Це Ізраїль, Саудівська Аравія, Туреччина і, звичайно ж, Катар.
Примітно, що арабські країни навіть запропонували взяти на себе витрати щодо можливого силового втручання США до Сирії. Фактично запропонували оплачувати війну. А це приблизно 3 мільйони доларів на день.
Також треба враховувати енергетичний фактор. "Важливу роль тут грають розвідані запаси газу на Середземномор'ї. До того ж Сирія - це транзитна територія", - пояснює Ігор Слісаренко.
Кость Бондаренко також вважає, що вся справа в газі. "Сирія - це перешкода в будівництві газотранспортного коридору з Катару і Саудівської Аравії до Європи. Зрозуміло, що якщо буде побудований коридор, то, відповідно, російський газ буде витіснений з багатьох європейських ринків. Що стосується Росії, зрозуміло, чому вона цього не підтримує", - каже Бондаренко.
"Близький схід - це форпост ісламського світу в протистоянні із західним світом. Це енергетичний ресурс. Це перманентний конфлікт, який постійно вирує в середині ісламського світу. Той, хто контролює цей регіон, той контролює і Перську затоку, і арабський світ. Тому йде така жорстка внутрішньополітична боротьба за цей регіон. Для Путіна це буде великий геополітичний виграш, якщо його пропозиція буде прийнято", - резюмує Перепелиця.
Втім, ситуація на "великій шахівниці" ще може змінитися. І при чому в будь-який час, публікує в матеріалі ТСН.ua.
