Мешканці Миколаївщини вже четвертий рік страждають від засушливого апокаліпсису.
Леонід тримає корів, але цей рік для тваринок останній. "Води немає, трави немає, сіно солому треба куплять, своє не виросло. Будемо всіх вирізати. Наші сусіди повністю здають всіх своїх тварин, тому що кормити нічим", - розповідає чоловік.
Тут єдине місце у Європі, де за чотири роки з неба не впало жодної краплини. Навіть взимку немає снігу. Та серед засушливих полів диво - стоять квітучі виноградники.
Автором кліматичних див у селі виявився директор виноградної агрофірми, який використовує градобійну установку, щоб захистити власні врожаї. У фірми своє водозабезпечення, лозини поливають штучно. А навколишні поля життєдайна вода обходить стороною. І хоча вартість одного пострілу по хмарах - близько десяти тисяч доларів, фермеру це вигідно, один пристойний град може наробити біди на мільйони.
"Чому він вирішив, що йому можна розганяти хмари, і ми всі повинні весь час страждати від спеки? Весь час! У нас не буває хмаринок навіть, у нас засуха, пожежі, цей дим, сморід", - бідкаються мешканці села.
На погодного терориста місцеві мешканці роками жаліються і правоохоронцям, і місцевій владі. Але відповідей немає, як і дощу. Влада мовчить, чи законно заради прибутків однієї фірми тримати у заручниках весь район, адже від посухи страждають цілі села.
