Наразі в Чеській Республіці проживає лише кілька десятків українців, які мають безпосередній бойовий досвід на своїй батьківщині.
Однак держава вже готується до приїзду багатьох інших, хто після закінчення війни в Україні забажає приїхати до Чеської Республіки, щоб приєднатися до своїх сімей, що перебувають тут у безпеці. Найперше потрібно буде допомогти їм знову інтегруватися в нормальне життя.
«Ми досить інтенсивно займаємося питанням возз’єднання сімей протягом останніх півтора року», – розповіла виданню «Новінки» уповноважена уряду ЧР з прав людини Клара Шимачкова Лауренчікова. Вона координує співпрацю різних чеських органів влади, чеського представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ), а також спілкується з українською стороною з цього питання.
«Власне сам український уряд дуже зацікавлений у тому, щоб якомога більше людей повернулося та допомогло у можливій відбудові України якомога швидше. Він підготував різні мотиваційні механізми, тому ми поки що не можемо оцінити, на скільки людей це вплине, але ми хочемо бути готовими до будь-якої ситуації», – пояснила вона.
За її словами, наразі невідомо скільки українських колишніх воїнів перебувають у Чехії, оскільки вони не зобов'язані повідомляти владі про свій воєнний досвід. Те саме стосується чехів, які брали участь у бойових діях у російсько-українській війні.
Відомі лише ті, хто поїхав воювати до України легально та отримав згоду президента республіки. Тим чехам, хто поїхав воювати без нього, загрожує тюремне ув'язнення після повернення додому, тому мотивації звертатися за допомогою у них точно не буде. Спецслужби Чехії готуються до їх повернення, бо вони можуть становити загрозу безпеці.
Але за словами Шимачкової Лауренчікової, українські ветерани апріорі можуть не бути проблемою безпеки для Чеської Республіки.
«Поки що жодних загроз, пов’язаних із прибуттям цих осіб, не спостерігається, незважаючи на їхнє виняткове становище. Багато бійців в Україні є не професійними солдатами, а цивільними особами, які захищають свою батьківщину», – наголосила Шимачкова Лауренчікова.
Чеська Республіка більше уваги приділяє їхньому приїзду, щоб допомогти їм подолати воєнний досвід та повернутися до нормального життя. «Досвід прямих бойових дій, безсумнівно, є травматичним, тому доречно пропонувати їм превентивні форми підтримки», – пояснила вона.
Основним ризиком для колишніх учасників бойових дій є розвиток посттравматичного стресового розладу (ПТСР), який може призвести до домашнього насильства, залежності, депресії та тривоги. Чим швидше вони отримають допомогу, тим менший ризик негативних наслідків.
За словами Шимачкової Лауренчікової, чеська влада разом із професійними організаціями повинні мати можливість запропонувати цим людям не лише базову орієнтацію в умовах життя в країні чи психосоціальну підтримку, але й консультації з питань працевлаштування та навчання в їхніх сім'ях. «Ми також хотіли б запобігти дезінформації, стигматизації та цілеспрямованим погрозам», – зазначила вона.
Організація МОМ також з цим погоджується, спираючись на свій досвід після війни в колишній Югославії, а також збройні конфлікти в Україні з 2014 року, які переросли у вторгнення Росії в лютому 2022 року.
Керівник чеського представництва МОМ Петр Чап навів дослідження серед захисників України з осені минулого року, згідно з яким серед них високий рівень посттравматичного стресового розладу. Більше половини страждають від психічної та емоційної нестабільності, посттравматичного стресового розладу, втоми та виснаження. А 79 відсотків з них бояться стигми, пов’язаної з проблемами психічного здоров’я, що часто заважає їм звернутися за професійною допомогою.
«У контексті поступового повернення захисників України до цивільного життя необхідно зміцнити систему підтримки, щоб вона могла реагувати на їхні конкретні потреби», – каже Чап.
Головний психолог МВС Чеської Республіки Степан Вимета оцінює, що переважна більшість захисників України залишаться у своїй країні після війни. «Вони воюють за свою країну, тому вони мотивовані там залишатися», – переконаний він.
«Сприяння психічному здоров'ю та соціальній підтримці захисників та їхніх сімей також може слугувати профілактикою злочинної діяльності або ризику насильницької радикалізації. Це застосовуватиметься в Україні, Чеській Республіці та інших європейських країнах», – додав Виметаль.
Наразі в Чеській Республіці проживає 374 000 українських біженців, які мають право на безпечний притулок. Здебільшого це жінки, діти та люди похилого віку. Більшість біженців працюють, самостійно оплачують житло, а кількість дітей, які навчаються в чеських школах, зростає. Приблизно 75 відсотків з них планують залишитися в Чеській Республіці.
«Доходи державного бюджету від податків та інших внесків від біженців перевищують витрати вдвічі, особливо на єдину допомогу, на яку мають право біженці – гуманітарну допомогу, – яку наразі отримує лише менше чверті біженців», – нагадала Шімачкова Лауренчікова.
За її словами, гуманітарну допомогу в більшості випадків отримують домогосподарства з неповнолітніми дітьми. В середньому вони мають право на 8850 крон на особу. «Власники тимчасового захисту не мають права на жодну іншу допомогу в Чеській Республіці, за винятком одноразової та обмеженої допомоги на матеріальні потреби», – зазначила уповноважена уряду ЧР з прав людини.
