Чорницю на Закарпатті називають яфинами. Ця ягода росте високо в горах, тому аби її зібрати потрібно дуже рано встати та мати добру фізичну підготовку.
Журналіст Громадського радіо Ольга Павлова поспілкувалась з місцевими мешканцями які збирають яфину для душі, а ткож й заробити на ній.
Ось Гафія Пирч, з села Пилипець, їй 85 років. За її словами вона й не пам’ятає коли перший раз пішла за ягодами. Приходить на полонину близько 7 години ранку. Вона сама збирає близько 10 кілограм яфин. Цього року була вже разів 10.
— Вони мене питають з ким я йду. Я їм відповідає, що сама ніколи не йду. «А з ким?». А я кажу: «З Богом», - каже пані Гафія.
На відміну її онука, вона збирає Яфину просто для домашнього вжитку.
А от онук нещодавно заробив на ягоді 1000 гривень.
Зазвичай одна доросла людина приносить від 10 до 50 кг чорниць за раз, розповідає місцевий мешканець Василь.
— Збираємо й по 40 кг, але то вже важко нести. Є такі сезони, що тут, внизу, є ягоди, а там, наверху, їх нема: померзнуть… А є такі, що навіть внизу слабкі. Що мало також буде», — жаліється чоловік.
Для Василя дозрівання чорниць — можливість заробити кошти, аби перезимувати.
— Що заробимо собі, то будемо й далі мати. Були такі випадки, що можна було заробити до 30 тисяч гривень. Якщо були нормально ягоди. Нормально платили — можна було заробити. Але то треба було ходити кожен день», — пояснює Василь.
Аби вийти на полонину, людям доводиться прокидатися серед ночі.
— Ми встаємо в чотири, в три… в півпершої… хто як. Машини возять інколи. Минулого року возили, а цього ще ні», — розповіла мешканка села Пилипець Міжгірського району Тетяна Олексик.
Часто збирати яфини виходять цілими родинами. Раніше, років зо 30 тому, кажуть місцеві, дрібні чорні ягоди зривали руками. Тепер же використовують спеціальні саморобні інструменти. Їх називають «грабачками» або ж «чесалками». На вигляд це ковш із довгими зубчиками. Перевага такого методу — швидкість збирання. Але є й недоліки: зубчики обривають з кущів не тільки достиглі, але й зелені ягоди, а також листя.
До речі, у кожному селі працюють пункти прийому чорниць від населення. Тільки у Пилипці їх не менше семи. Тарас Гимба за день приймає від людей у середньому тонну яфин. За 1 кілограм дає 35-40 гривень. Далі — перепродає замовникам.
На Закарпатті найбільше яфин збирають у Воловецькому, Міжгірському, Великоберезнянському та Рахівському районах. Місцеві мешканці таким чином не тільки заробляють, але й поповнюють власні запаси. Із яфин для себе готують варення, печуть пироги, а для туристів виготовляють яфинове вино.
