Загалом у місті Берегово є можливість для поселення близько 100 сімей.
"Мої друзі-побратими вже спілкувалися з тими, хто змушений буде залишити Кримський півострів вже у найближчий час. Мова йде не лише про родини військовослужбовців, а й етнічних татар, українців і навіть руських. Багато хто виявив бажання приїхати саме на Закарпаття, бо тут клімат максимально подібний на звичний для них. Та й від війни подалі. Люди вже натерпілися страху за кілька днів", - розповідає керівник Берегівського міського осередку ВО "Свобода" Василь Вовкунович.
Каже, що отримав завдання від керівництва підшукати підходящі приміщення для біженців. Для цього вирішив спочатку діяти самостійно, а потім вже звернутися по допомогу до влади і підприємців.
"Загалом друзі та знайомі у Берегові погодилися взяти до себе 5-8 родин. Хтось має вільну житлову площу, хтось згідний потіснитися - надати кімнату для розміщення сім'ям кримчан. Нині формуємо базу бажаючих, аби потім швиденько всіх заселити. Очікуємо, що біженців може бути досить багато".
На думку Василя Вовкуновича лише Берегово, 26-тисячне місто біля кордону з Угорщиною, захищене від вітрів Карпатськими горами може прийняти близько сотні сімей з Криму.
Насамперед мова йде про гуртожитки, в яких нині ніхто не живе. Один з таких розташований на вулиці Суворова. Належав гуртожиток колись швейному училищу (нині це Берегівський професійний ліцей сфери послуг). "Район тут досить спокійний, затишний. Знаю, що умови може і не найкращі, але світло, газ і вода мають бути. Не менше 50 сімей тут можуть розміститися», - каже Василь Вовкунович.
Далі - оглядаємо ще один будинок. Він напроти залізничного вокзалу на вулиці Дем'янича. Належав військовим, тепер тут мешкає лише одна жінка. А квартир не менше десяти-дванадцяти. Отже, міська влада має прийняти відповідне рішення для того, аби ще до прибуття біженців привести кімнати у порядок.
Порожнім є стоїть ще один будинок - житлово-будівельний кооператив "Буча Хаус" на вулиці Богдана Хмельницького. Сучасний будинок з повним "фаршем" майже на два десятки квартир у напрямку до кордону з Європою. "Це вже не державна, а приватна власність, однак кооператив збанкрутів. Якби була державна підтримка - можна було б викупити ці квартири для біженців", - розмірковує пан Василь.
Нагадаємо, що наразі Закарпатська обласна рада виділила 1 мільйон 900 тисяч гривень на проживання та оздоровлення сімей військовослужбовців з Криму на території області. Пропонується розмістити людей у санаторіях Закарпаття. Певні витрати мають взяти на себе місцеві РДА та міськвиконкоми: «витрати на транспортування, харчування та розміщення в санаторіях і готелях сімей військовослужбовців, які прибуватимуть в область з Автономної Республіки Крим, здійснюються райдержадміністраціями та міськвиконкомами на підставі подання обласного штабу з питань розміщення сімей військовослужбовців, які прибудуть на територію Закарпатської області з Автономної Республіки Крим та м. Севастополя».
Про державну програму допомоги біженцям кажуть не лише на Закарпатті. Наразі у різних містах Західної України вся координація щодо біженців з півдня відбувається за рахунок пожертвувань, частково з місцевих бюджетів. Тут вже діють гарячі телефонні лінії при міських радах, створено координаційні центри. Нині лише до Львова та області по тимчасовий притулок вже приїхало понад 500 кримчан. На Закарпаття поки що приїхало лише кілька людей, їх прихистили місцеві мешканці.
У закарпатському Берегові біженців з Криму поки що не було. Однак тут готуються їх прийняти. Депутати з міського партійного осередку Єдиного Центру також звернулися з листом до голови обласної ради Івана Балоги, аби він сприяв у розміщенні людей, потребуючих захисту, у приміщенні колишнього інтернату в селі Бене. Цю будівлю, що перебуває на балансі області, планували привласнити місцеві "регіонали", однак цього зробити не встигли. Логічно, аби замість приватних інтересів ми, закарпатці, допомогли б тим, хто цього дійсно потребує. Тим паче всі умови тут створені - є й ліжка, і кухня, інші зручності для проживання.
Загалом всім слід гуртувати зусилля для допомоги. Тому є сподівання, що до благородної справи порятунку наших співвітчизників долучиться і міська, і районна влада. Відгукнуться і власники житлової площі, де можна розмістити біженців з Кримської автономії. Бо там нині багатьом українським громадянам загрожує реальна небезпека з боку російських військових.
За висновками експертів Крим залишить у найближчий час не менше 100 тисяч мешканців у пошуках притулку в інших регіонах України.
