Про нову казку «Вуйко Йой і Лишиня» Галини Малик
Протягом життя людина повертається поглядом до дитинства, роздивляючись там і бруньки розквітлого надалі таланту, й викопуючи корені зла, які не вдалося подолати. Творчість популярної письменниці Галини Малик є витонченим зразком занурення у лабіринти дитячої психології, хоча на поверхні її книжки виглядають феєричними казками.
Але першою чергою кожний твір Галини Малик є яскравою літературою, що осмислює дитячий світ ніби очима маленької людини або підлітка, народженого у реаліях інформаційної доби з усіма її здобутками і втратами. У новій казці «Вуйко Йой і Лишиня» Галина Малик й далі грається у фентезі, вже досконало опанувавши літературними можливостями жанру. Попередні книжки «Злочинці з паралельного світу» й «Злочинці з паралельного світу2», раніше визнані лауреатами «Книжки року», засвідчили руку майстра, гарний смак до слова, мудрість спостерігачапедагога й психолога.
«Вуйко Йой і Лишиня» — це фентезі для найменших. І як належить, тут переплетені фантастичні й реальні події, персонажі, етнографічні й сучасні артефакти, життя природи й урбаністичного світу. Усі елементи гармонійно взаємодіють і, на диво, не заважають співіснуванню одного з одним.
Галина Малик спрямовує потяг дитини до самопояснення світу у бік добра й шляхетного ставлення до оточуючих. Її герої уважні до друзівприятелів, до рослинтварин — на відміну від аґресивнокомп’ютерних образоформул. Письменниця пропонує вирішення проблем не через війну кіберґотрансформерів (руйнування заради спасіння), а через розуміння/підтримку/допомогу всім, хто поруч. І головне — через думання, як пошук розв’язання проблем (через подолання лінивостінебайдужості).
Головний герой — Вуйко Йой — не менш симпатичне створіння, ніж Карлсон, ВінніПух чи Дядечко Ау. Але — з яскраво вираженим ніжним карпатським серцем (і обличчям). А також чутливістю до природи: «Вуйко Йой навіть бачив, якого кольору ті пахощі. М’ята пахла ніжносалатово. А чебрець мав запах червоний у чорну крапочку — мов крильця у сонечка». Від усіх згаданих популярних героїв він відрізняється повною відсутністю егоїзму й агресії, а також шляхетним способом спілкування з неказковим дорослим світом.
Вуйко Йой начебто й дорослий вуйко, а втім дуже нагадує хлопчика — такого собі маленького філософа, часом мудрішого за дорослих. Він захоплено сприймає світ і водночас прагматично розраховує кожну свою дію; болісно переживає проблеми друзів і — знаходить їм раціональне вирішення. Йой виховує маленьких приятелів без фанатизмудидактизму, розповідаючи їм доречні до ситуації казки (вельми ефективна й водночас нетравматична для дитячої психіки методика виховання).
У казках Галини Малик мешкає різний лісоворічковолуговий «люд». Є навіть цвіркун — великий артистскрипаль Лишеня і гном Рукасель (чуєте, як авторка грається словами, — Рукаселькарусель, Лишеня — лиши ня?) А от що таке Вуйко Йой? Читайте книжку!
А ще Галина Малик знайшла природне середовище для подовження життя в сучасному урбаністичному світі казковим істотам — Сканзен, тобто етнографічний музей просто неба (саме туди й переселила своїх героїв, де вони почуваються комфортно).
Особливість авторського стилю й найсильніша риса письменниці — ГРА. Галина Малик з насолодою грає у літературу, у фентезі, у слова, у стилістику й колористику, — і водночас затягує до своєї гри читача. Причому дорослого навіть швидше, ніж дитину. Психологія гри відкриває вихід у творчість. «Вуйко Йой і Лишиня» — книжка для читання із смакуванням кожного рядка. Із насолодою від захоплюючепригодницького сюжету, зворушливолагідних і водночас кумедних образів, від ненав’язливого національного ландшафту, на якому розгортаються події, від соковитого аромату власне української мови із легким закарпатським акцентом.
До задоволень варто додати й вишуканий смак художниці Тетяни Ніколаєнко і дизайнера Ольги Даниленко, які доповнюють асоціативний ряд образного строю текстів, залишаючись при цьому високим зразком ілюстраторського мистецтва.
...Вуйко Йой і Лишеня, Мишеня, Яке Не Хотіло Вирости, і пуголовки Кося й Кася, і всівсівсі — кличуть до Сканзена.
