Марія Юст – родинний сомельє (винний дегустатор найвищої категорії). Крім неї, цією рідкісною професією володіють ще дві-три людини в Австрії. Минулого тижня за сприяння Світлани Шопф, господарки туристичної садиби «Золота рибка», що у селі Грабівниця на Мукачівщині, пані Марія відвідала Закарпаття, де у середньовічному замку «Сент-Міклош» провела дегустацію родинних вин
– Маріє, чому ви почали вивчати виноробство, адже цим у нас займаються переважно чоловіки?
– Вивчати мистецтво виноградарства і виноробства мене змусила родинна традиція. На жаль, у нашій сім’ї немає чоловіків-спадкоємців, а ця справа потребує постійного продовження. Я вже є представником п’ятого покоління. Колись мої предки починали свій прибутковий бізнес із виробництва горілки.
Вивчаючи особливості вин, зацікавилася й умовами вирощування винограду в різних країнах, почала знайомитися з народними культурами, зокрема й з українською. Сама ж народилася в Росії. Та коли з’являється можливість відвідати Україну, намагаюся нею скористатися.
– Що ви хочете донести людям, які дегустують вина?
– Знайомлячи з різними сортами вин, які виробляють у Європі, я, насамперед, показую любов до виноградарства, яку втілюють їхні автори у винному продукті. Це основний елемент культури життя і побуту австрійців. Для нас важливішою є не кількість, а якість вина.
– Відомо, що вина, які вирощують на австрійському передгір’ї, мають не такий смак, як в інших регіонах, зокрема й на Закарпатті. Як цю особливість можна подати тим, хто не звик до інших винних сортів?
– У винах дуже складно проводити будь-які аналоги. У кожного регіону існують якісь особливі характеристики, смакові відмінності, які не завжди можна точно передати словами. Моє завдання – показати особливості австрійських вин, донести всю їхню красу й оригінальність.
– У чому ж, на ваш погляд, особливість австрійських вин?
– В Австрії з плином часу втрачено чимало давніх традицій, те, що століттями передавалося із покоління в покоління. Постійно змінювались виноградні сорти, що викликала поява традицій інших народів. Австрійці довго жили в одній державі разом з угорцями. Потім з’явилися чеські впливи, за ними – французькі. Треба вивчати історичні фактори і досліджувати, наскільки все це накладало свій відбиток.
– Ви вважаєте, що сільськогосподарська праця на основі біоекологічних технологій відкриває майбутнє для австрійських селян?
– У австрійців дуже цікавий менталітет. Вони настільки згуртовано тримаються за свою культуру, що не дуже бажають її виносити на показ іншим. Хоча трапляються, звісно, окремі люди, які демонструють австрійські традиції іншим народам.
– Ви вже представляли австрійські вина за кордоном?
– Так, звичайно. Мені довелося проводити дегустації в усьому світі. Окрім російською, я можу знайомити з австрійськими винами англійською і, звичайно, німецькою мовами.
– Чи доводилося вам брати участь у конкурсах-дегустаціях?
– Цього вимагає моя освіта. Про якісь конкретні результати говорити передчасно. Наразі я в процесі розвитку, намагаюся під час його проходження якомога більше отримати досвіду і професійності.
Довідка:
Основним обов’язком сомельє є рекомендації з вибору напоїв і забезпечення їх грамотної подачі гостям. Він стає психологом, адже йому доводиться вгадувати настрій своїх клієнтів, іноді визначати їх соціальний статус і походження. Крім того, робота сомельє вимагає неабиякого відчуття гумору і винахідливості, бо ж він зобов’язаний швидко вловлювати думки клієнта.
Цю професію часто порівнюють із ремеслом актора. При цьому мається на увазі не тільки артистизм і витонченість манер, необхідні при сервіруванні. Майстерний сомельє проявляється в тому, аби кожного разу підносити добре відомі йому вина з тією ж свіжістю емоцій, з якою зазвичай говорять про недавнє відкриття. Або як добрий актор, який за кожного виконання давно завченої ролі доходить до одкровення.