Делегація уряду Угорщини схвалила роботу міні-ГЕС групи «РЕНЕР» на Шипоті

Окрім того присутніми були начальники відділів та департаментів, члени робочих груп із питань водного господарства на прикордонних територіях, а також Юрій Королишин, заступник директора з питань будівництва групи енергетичних компаній “Ренер” та інші представники компанії. Угорці на Закарпаття приїхали, аби подивитися на стан водного господарства Закарпаття, оцінити загрози чи новітні технології. А також протягом двох днів підготувати звітну інформацію для майбутньої зустрічі двох урядів. Водночас таку саму місію виконує українська делегація в Угорщині. “Фактично ми готуємо звітні матеріали про те, що зроблено на прикордонних водах з Угорщиною з боку України і з боку Угорщини. Угода охоплює три аспекти: це використання водних ресурсів, охорона якості води, обмін гідрометеорологічною інформацією, а також узгодження всіх будівельних робіт і протипаводкового захисту”, -пояснив Володимир Чіпак. Закарпатці спільно з угорцями планують оцінити роботу спільної автоматизованої системи моніторингу за водними об'єктами, а також узгодити будівництво нових об’єктів, проекти на які подала кожна країна. Практично всі проекти, які подала Угорщина в Україні, вже погодили. Угорська сторона, у свою чергу, погодила протипаводкові заходи України у басейні річки Тиси. “Дуже важливим підсумком роботи за минулий рік буде, те, що ми вводимо фактично нову програму для населення Закарпаття. У межах доступного ми будемо давати прогноз водності всіх річок на найближчі три доби. Зараз іде випробовування цієї моделі. Найближчим часом з нею можна буде ознайомитися у Інтернеті і у відповідних організаціях”, - пояснив Володимир Чіпак. Система дасть змогу прогнозувати паводки і засухи та таким чином регулювати водність території. Що ж стосується відвідин саме міні-ГЕС на річці Шипот, то їх обрали з огляду на застсування передових технологій та новітніх систем. До прикладу, міні-ГЕС “Шипіт-2” була відкрита лише у грудні 2014 року. Як зазначивзаступник уповноваженого уряду України з питань прикордонних вод з Угорщиною Володимир Чіпак: “Закарпаття має найбільший гідроенергетичний потенціал в Україні, але тут найгустіша річкова мережа. Тобто цей потенціал розпорошений по малих річках і потічках І сьогодні марити про великі плотини, про мільйони кубів непотрібно. Якраз приклад цих двох міні-ГЕС показує, як можна знайти оптимальний режим роботи з найменшою шкодою для довкілля і з вигодою для виробітки енергії. Ми дуже прискіпливо даємо технічні умови замовниками, дуже прискіпливо виконуємо перевірки під час будівництва. І я прийшов до висновку, що забороняти ГЕС не слід. Треба на стадії підготовки, проектування природоохоронним організаціям придумати, як побудувати з найменшою шкодою для довкілля, подумати, які компенсаційні заходи вжити замовнику при будівництві і дати дозвіл. Я думаю, що інвестор піде на зустріч і зрозуміє потребу компенсації довкіллю. От ця остання ГЕС на Шипоті вписується у масштаб, рельєф і дивимося, які ощадливі технології вибрані для довкілля. По-друге, у деякій мірі ці об'єкти можуть бути об'єктами сільського туризму, аби показати людям, як можна обачливо використовувати той потенціал. Тут вода тече, тут енергії дуже багато...”. Єднання технологій і природи визнав також Гашпар Боднар: “Найголовнішою метою сьогоднішнього візиту є підготовка протоколу ради уповноважених Європи, якапланується у найближчому майбутньому. Будуть одночасно розглядатися питання протипаводкового захисту, захисту внутрішніх вод, питання гідрометеорології водних ресурсів, а також охорони якості прикордонних вод. Ці гідроелектростанції є добрим прикладом споруд, які можна побудувати, водночас залишаючись у гармонії з природою і зберігаючи ті природні умови, які наразі тут є. Колеги надали нам інформацію про цей комплекс споруд, про ту, яка мета їх спорудження, а також ми сподіваємося, що це матиме позитивний вплив на тутешнє населення та розвиток місцевості у майбутньому”. До слова, вплив малих ГЕС жителі Тур’я-Поляни вже встигли відчути на собі. “На стадії проектування та будівництва компанія намагається вкласти вагомий вкладу розвиток інфраструктури місцевої громади, споруджуючи шляхопроводи, ремонтуючи дороги, влаштовуючи містки, ремонт фасадів, ФАПу, сільської ради тощо. Багато проектів, які ми разом з сільською радою цього села реалізували завдяки активній позиції компанії та громадян”, - каже Юрій Королишин. Окрім того компанія активно проводить заходи по зарибленню карпатських річок, зокрема струмковою фореллю. Юрій Королишин також розповів про передові технології, використані на шипітських ГЕС групи енергетичних компаній «Ренер»”:“Перша станція потужністю один мгВт працює з максимальною витратою 2,5 метри в секунду і з максимальним перепадом висот 60 метрів. Також застосоване повністю автоматичне регулювання роботи станції. Робота відбувається залежно від кількості води на верхній водозабірній споруді. Крім того забезпечується санітарний протік, санітарний мінімум для забезпечення життєдіяльності всіх мікроорганізмів, які знаходяться у річці. Практично річна продуктивність такої ГЕС 3 мільйони кіловат-годин.Плануючи цю ГЕС ми старалися максимально вписати її у ландшафт даної природи, даної місцевості, використовуючи передові технології. Це, у першу чергу, водозабірні решітки “Грізлі”, які за своєю структурою здатні не пропускати навіть 0.3 мм, тобто навіть ікринка не має права потрапити у водозабірну споруду. Це і внутрішня обробка трубопроводу харчовими емалями, що унеможливлює вплив на воду. Це перша в Україні турбіна типу Пельтона, яка здатна працювати, як на милих витратах води, так і на великих, що значно відрізняє дану ГЕС від існуючих. Проект був виконаний за участі провідних італійських проектантів з максимальними вимогами, які існують в ЄС”. Свої висновки та пропозиції по співпраці ужгородська та українська сторона представлять вже на фінальній зустрічі заступників Уповноважених Урядів України і Угорщини з питань водного господарства на прикордонних водах. У її результаті сторони повинні погодити одне одному проекти, які реалізуються на річках, та підписати за підсумками обговорення відповідний протокол.