Історію про героїзм воїнів 128-ої ОГШБр розповів боєць розвідувального підрозділу, головний сержант Віктор, на позивний «Азіат».
Підрозділ Віктора отримав завдання провести дорозвідку про особовий склад, зброю й техніку ворожого підрозділу, що стояв у зоні їх досяжності.
"І з самого ранку з кількома бійцями підповзли до росіян із флангів. Були на відстані 30 метрів, чули їхні розмови, я розглядав їх через оптичний приціл своєї снайперської гвинтівки. А вони нічого не помітили", — розповідає розвідник..
Вивчивши укріплення ворога і їхню зброю (в тому числі автоматичний міномет «Васильок», що стріляє касетами з 4 мін), захисники непомітно відійшли, ачерез добу своєю групою з 9 бійців зробили на них наліт.
"Усе сталося настільки несподівано, що росіяни не встигли зробити жодного опору. Вони навіть не зрозуміли, як ми зайшли, з якого напрямку і як вийшли. Наліт тривав менше 30 хвилин. Потім із радіоперехвату ворожих доповідей ми дізналися, що «закошмарили» їх убитими й пораненими десь до взводу. Це були й мобілізовані (в тому числі колишні зеки), і десантники, і їхній чеченський підрозділ «Ахмат». З нашого боку обійшлося без жодного пораненого", — розповідає Віктор.
Під час нальоту бійці Закарпатської бригади залишили «подарунок» – замінований рюкзак. Увечері, коли росіяни його знайшли й спробували відкрити, отримали ще трьох 200-тих.
"Ми служимо в розвідувальному підрозділі, але при необхідності допомагаємо піхоті – тримаємо разом оборону, стримуємо атаки, самі йдемо на штурм, виносимо поранених. І сам я під Бахмутом зазнав поранень, але після відновлення знову в строю й продовжую бити ворога", — додає "Азіат"..
За особисту мужність і героїзм, виявлені з початку повномасштабного вторгнення росії, боєць-розвідник 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Віктор нагороджений двома орденами «За мужність» – 3 і 2 ступеня.
Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.
Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.
Дізнайся першим!
