Його творчість вражає, захоплює і надихає... Популярний, талановитий співак і композитор Діма Маліков став справжнім другом тячівців, які мають честь бачити його на святкуваннях Дня міста.
Цей рік для улюбленця публіки Дмитра Малікова виявився ювілейним: цьогоріч музикант відмітив 40-річчя та 20 років творчої діяльності. Співак, піаніст, композитор Дмитро Маліков, під час візиту до Тячева, люб’язно поспілкувався з журналістами газети «Тячів» про життєві підсумки та плани на майбутнє. Зустріч відбулася за сприяння Почесного громадянина м.Тячів Тараса Алечко.
– Дмитре, Ваш візит до Тячева став можливим завдяки дружнім відносинам із тячівцем Тарасом Алечком. Як ви потоваришували?
– Знайомство відбулося багато років тому. Серед моїх юнацьких захоплень була любов до спорту. Зокрема, я мав велике бажання займатися тенісом. Завдяки даному захопленню зародилися приятельські відносини з Тарасом, який в той час професійно займався спортом. Він став моїм тренером із тенісу. Під час тренувань та продуктивного спілкування у нас виявилося багато спільних інтересів, навіть визначали плани на перспективу. Отак, формальні робочі стосунки переросли в дружні. Нас об’єднала любов до подорожей.
Незабутньою виявилася поїздка до Кисловодська – курортного міста, яке відоме джерелом вуглекислої мінеральної води. Взагалі було дуже цікаво і пізнавально, ми були молоді, нежонаті… З часом наші дороги розійшлися – Тарас почав розвивати серйозний бізнес за кордоном, а я в ранзі естрадної зірки продовжував творчу діяльність в російському шоу-бізнесі. Ми стали менше спілкуватися, але підтримували зв'язок. Відомо, що Україна і Росія співдружні країни. Тож, коли Тарас розпочав свою професійну діяльність у рідній країні, ми знову почали частіше зустрічатись. Так, на новому етапі, відновилась наша дружба, яка дедалі кріпла й міцнішала. Вже вдруге своїм візитом до Тячева я завдячую близькому другові Тарасу Алечко – вашому землякові, який тут народився і залишився великим патріотом свого міста.
– Чи цікава для Вас українська естрада, і кого вважаєте хорошим виконавцем?
– Я вважаю, що українській естраді притаманна неабияка щирість, відвертість, своєрідна незрілість, саме тому вона і неординарна. Якщо порівнювати, то в Росії здебільшого все перепродюсовано та перероблено, взагалі краще «недо», ніж «пере».
Цього року мав нагоду взяти участь у «Автопробіг Санкт-Петербург – Київ», присвяченого 100-річчю першого автомарафону на приз імператора Миколи II. Серед учасників змагань були російські та українські співаки. Тут я познайомився із Віктором Павліком, мені сподобалися окремі пісні із його репертуару. Компанія була чудова, усе було добре організовано. Я люблю такі подорожі, звик до них раз на рік мінімум я подорожую. Давно мав мрію об’їздити Росію. Зараз вдалося побувати і на Україні. Мені близький такий вид дозвілля і даний вид подорожей загалом. Вдалося відвідати дуже цікаві місця. В основному вони пов'язані з нашими духовними храмами. На кордоні відбулася зустріч з президентами Росії і України.
Дмитро Анатолійович Медведєв і Віктор Федорович Янукович взяли участь в нашому автомарафоні, ми разом перетинали межу. Загалом, я їхав на марафон не змагатися, а взяти участь, звільнити голову від щоденних рутинних думок, щоб відчути потім новий приплив творчості. І пізнати щось нове.
– Сьогодні модно співати українсько-російським дуетом, чи не виникає у вас бажання заспівати із українським виконавцем?
– Поки що я не мав такої нагоди. Але, звичайно, заспівав би дуетом із найкрасивішою й талановитою співачкою української естради.
– Дмитре, як часто Ви погоджуєтесь давати концерти у таких провінційних містечках як Тячів?
– Дуже рідко виступаю у таких маленьких містах. Це переважно благодійні, або ж дружні концерти. Хочу додати, що провінційні міста Росії менш облагоустроєні, ніж в Україні. Цей висновок я зробив на прикладі таких українських міст як Тячів.
– Чи сподобалося Вам у Тячеві?
– Надзвичайно сподобалось! Я у великому захопленні від вашого міста. Виступати у Тячеві для мене неабияка честь. Приємно познайомитися з такими щирими, привітними і гостинними людьми – жителями гарного закарпатського містечка Тячів. У місті відбуваються при-ємні зміни і події, про які дбає мер Тячева І.Ковач, якому особливо завдячую за теплий прийом. Щодо тячівської публіки, то вона хороша, сучасна і добродушна, головне – в натовпі немає агресії.
– Звідки черпаєте таку щирість і добродушність, якою заряджаєте публіку?
– Певно, така я людина. Звичайно, як і у кожного, буває упадок сил. Новий подих позитиву намагаюсь віднайти у творчій роботі.
– На якому етапі розвитку зараз Ваша творчість?
– Продовжую писати пісні та інструментальні п'єси. Зараз працюю над створенням нової пісні «Не говори прощай» та кліпом до неї. Велику роль у моїй творчості відіграв проект, присвячений інструментальним композиціям. Вихід диску "PIANOMANIЯ" став підсумком моєї 20-річної успішної роботи на професійній сцені. Мені особливо приємно, що ці інструментальні композиції є своєрідним еліксиром для душі. Ось і тепер, під час зустрічі у Тячеві, Леонід Буряк попросив від мене диск "PIANOMANIЯ" для свого друга, який втратив близьку людину і важко переживає цю трагедію. Якось він чув мої інструментальні композиції, і запевняє, що вони лікують душевні рани.
Останнім часом ми помічаємо, як відносини між людьми стають короткочасними. Тому люди намагаються віднайти істині почуття та щиру любов. Моя творчість націлена на те, щоб допомогти їм у цьому, а отже композиції присвячені найсокровеннішим та найніжнішим почуттям, які існують у світі.
Плани на майбутнє в основному творчі. По-перше, це тур по містах Росії, на початку грудня заплановоно концерти у Франції – шоу під назвою "Симфоникмания".
– Коли порадуєте тячівців своїм візитом?
– З Тячевом я встиг поріднитися, тому надіюся, що розділю з мешканцями міста радість наступних святкувань Дня Тячева. Це буде мій третій візит у Тячів, як відомо «Бог любить Трійцю». Будьте щасливі й любимі! До нової зустрічі!
– Дякуємо за розмову! Здоров'я Вам міцного, щоб Ви і надалі радували нас своєю творчістю та візитами до Тячева.
