Віктор Шпиньович із села Нижнє Болотне понад рік вважався зниклим безвісти. Воїна посмертно відзначили державною нагородою за мужність і самовідданість у захисті України.
Дружині полеглого військовослужбовця Віктора Шпиньовича із Зарічанської громади вручили орден «За мужність» III ступеня. Державну нагороду захиснику присвоїли посмертно.
Віктор Шпиньович народився 10 вересня 1972 року в селі Нижнє Болотне. Навчався в місцевій школі, а згодом здобув освіту в Полтавському сільськогосподарському технікумі.
У 1991–1992 роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України. Після цього працював сезонним робітником, а згодом тривалий час займався підприємницькою діяльністю у сфері пасажирських перевезень.
5 грудня 2024 року Віктора Шпиньовича призвали на військову службу. Він служив у військовій частині А0281 на посаді гранатометника аеромобільного батальйону.
28 лютого 2025 року військовослужбовець загинув поблизу села Мала Локня Курської області внаслідок штурмових дій російських військ. Понад рік він вважався зниклим безвісти. Згодом обставини його загибелі встановили.
14 квітня в рідному селі Нижнє Болотне попрощалися з Віктором Шпиньовичем.
Орден «За мужність» III ступеня став державним визнанням особистої мужності, самовідданості та вірності військовій присязі нашого земляка, який захищав Україну від російської агресії.
