"Дзвонила тільки тоді, коли могла говорити, щоб не плакати": Дружина закарпатського військового (ВІДЕО)

Про це та про спільне життя разом Суспільному розповіла сім'я військового Віталія Козака та Аліси Смирної.Подружжя разом 13 років. Виховують спільну донечку Аріну. Мають спільне хобі — подорожі та спільне заняття. Віталій — військовий ЗСУ. Чоловік у 2014-2015 році брав участь в АТО, цьогоріч він також пішов захищати Україну.Аліса Смирна розповіла, що вони з чоловіком знають одне одного все їх життя: "Ми виросли в одному дворі, дружили все життя. Були разом з іншими людьми в різних країнах, але згодом повернулися. Доля. У 2009 році зійшлися, а у 2010-му було весілля. Так уже понад 10 років разом". Віталій Козак також каже, що вони завжди спілкувалися і завжди були друзями.Суспільне УжгородАліса розповіла про їх доньку: "Вона зараз біля моєї мами в Італії, в Мілані. Спілкувалися щодня. Потім, коли була критична ситуація з Віталіком, або в мене були загострені відчуття, я не могла їй телефонувати, тому що вона має мене бачити врівноважену, а я не завжди була врівноважена, тому дзвонила тільки тоді, коли могла говорити, щоб не плакати".Подружжя разом працює в туризмі. "У нас така робота-хобі. Працюємо разом, подорожуємо разом. Це наше хобі і наше життя", — каже Аліса.FACEBOOK/VITALIY KOZAKВіталій Козак розповів про військову службу: "Так склалася доля, що я у 2014 році воював. Я читав коментарі в соцмережах і зрозумів, що скоро буде наступ. Ми поїхали в давно заплановану поїздку в Ісландію, війна застала нас там. Я повернувся додому 28 лютого. Аліса в мене питала: "Може, не повертайся?". Жінка виправляє чоловіка: "Ні, я запитала: "Чи є шанс тебе переконати не повертатися?".Суспільне УжгородВіталій відправився у військкомат, але тоді у нього була травма, тому воєнком попросив його залишитися в роті охорони військкомату при теробороні. "Щоб чогось навчити хлопців, щось їм показати, бо набирали багато хлопців, які взагалі ніякого досвіду не мають, або тільки в армії були, а там щось будували, а бойової підготовки не було. Так склалося, що через деякий час нас відправили у відрядження. Лікуюся і через певний час знову їду", — каже чоловік.Аліса розповіла, що у них місяць не було зв'язку: "Перед тим, як пішов, написав і вже після евакуації написав". Жінка пояснює, що в неї було дуже багато роботи, аби не починати про все це думати: "Періодично хлопці виходили в госпіталь, то ми хоча б знали, що такого то числа він живий і здоровий. Також намагалися дізнатися за списками — це були якісь звіти".Суспільне УжгородЖінка організувала зустріч чоловіка в Ужгороді, прийшла з друзями та знайомими на автовокзал. Віталій пояснює — це для нього стало несподіванкою: "Я виходжу з автобуса і бачу, багато людей мене зустрічають".FACEBOOK/VITALIY KOZAKАліса каже, що їй було приємно, коли питала в людей, чи вони хочуть прийти і чи зможуть. "Вони казали, що це їм за честь. Мені хотілося йому показати, що ми дуже всі хвилювалися і наскільки важливе те, що вони роблять", — пояснює Аліса.Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram. Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube. Дізнайся першим!