Встановивши зонний лічильник, можна зекономити на оплаті електроенергії. Але зробити це непросто

У ситуації, коли світло постійно дорожчає, фахівці рекомендують купувати так звані зонні лічильники й переходити на розрахунки за тарифами, які диференційовані на нічні й денні. «Замок» спробував розібратися, в чому переваги такої системи, і з’ясувати процедуру заміни лічильника.

Від звичайних класичних зонні лічильників відрізняються тим, що рахують витрати електрики погодинно. Вони мають внутрішній хронометр і фіксують обсяги споживання світла в різний час доби. Можна вибрати дво - і тризонний прилади. Двозонні налаштовані так, що ділять добу на день (з 7.00 до 23.00) і ніч (з 23.00 до 7.00). Тризонні виділяють години-пік (з 8.00 до 11.00 та з 20.00 до 22.00), напівпікові (з 7.00 до 8.00, з 11.00 до 20.00 та з 22.00 до 23.00) та ніч (з 23.00 до 7.00). У напівпіковий час платиться звичайний тариф. За споживання електрики у час пік нараховують 150 % тарифу. Тоді, як нічне світло коштує 40 %.

Перехід на розрахунки за тарифами, диференційованими за періодами часу, доцільний у тому разі, якщо людина використовує енергоємні прилади (пральні машини, котли, обігрівачі тощо) чи має роботу за комп’ютером у нічний час і бажає зменшити витрати на електрику. За логікою, енергетики мають бути зацікавленими в тому, щоб люди використовували дво- чи тризонні лічильники. Бо в час пік, умовно кажучи, в електромережі є дефіцит енергії, а вночі, коли навантаження енергосистеми мінімальне, – її надлишок. Однак коли автор намагався дістати коментар для цієї публікації від спеціалістів ВАТ «Закарпаттяобленерго», почався телефонний «футбол» – казали звертатися то до одного, то до другого, то до третього спеціаліста. Врешті з журналістом поспілкувався помічник генерального директора компанії. Максимум, що вдалося дізнатися, – це тарифні коефіцієнти, які встановлені для різних періодів часу. Згаданий спеціаліст порадив з усіма питаннями звертатися до РЕМів на місцях. А також зауважив, що постанова НКРЕ, де прописані тарифи для дво- й тризонних лічильників, ухвалена ще 1999 року. Тож, мовляв, усі знають, що є можливість перейти на таку систему обліку, і хай кожен собі аналізує, чи вигідно йому купувати лічильник, чи ні.

Однак не тільки прості люди, а й працівники РЕМів не завжди обізнані з тонкощами цієї справи. Юрій Іванович, мешканець Порошкова, що на Перечинщині, розповів «Замку», що на початку спеціалісти з енергомережі навіть не знали, як знімати покази з тризонного лічильника, який він встановив позаминулого року.

Чоловік каже, що вирішив змінити лічильник після того, як перевів свій будинок на електроопалення. У Порошкові газу немає, тож доводиться грітися дровами або електрикою. Щоправда, наш співрозмовник – єдиний порошківець, що гріється світлом і має тритарифний лічильник. Інші й хотіли б, але в районному РЕМі не надто сприяють переходу на цю систему обліку.

«Як порівняти з опаленням дровами, електрика мені вигідніша, – розповідає Юрій Іванович. – Щоб нагріти взимку хату площею близько 100 квадратів, мені б треба було 5 машин дров. А це понад 4 тисячі гривень. Минулого опалювального сезону, уже маючи електрокотел і тризонний лічильник, я за 6 місяців заплатив близько двох із половиною тисяч гривень. А, наприклад, за останній грудень – 350 гривень».

Юрій Іванович задоволений такою економією, однак каже, що встановити лічильник було непросто. Виходжування дозволів і встановлення пристрою зайняло в порошківця близько 2 місяців. Чоловік переконаний, що то все можна було зробити за тиждень, але постійно виникали якісь проблеми і непогодженості в РЕМі. Спочатку лічильник везли понад місяць аж із Києва, потім майстер тиждень його встановлював, відтак згадали, що треба докупити якісь кабелі, про які забули. І це при тому, що чоловік не тільки офіційно розрахувався за роботу, а й окремо віддячився майстрові.

До речі, за лічильник Юрій Іванович заплатив 2000 гривень. В Інтернеті ми знайшли різні ціни на дво- й тризонні пристрої цього типу, проте загалом це недешеве задоволення: вартість коливається від 1400 до 2800 гривень. Відзначимо, що обмежень стосовно заміни теперішніх лічильників на багатотарифні для побутових споживачів немає – їх можна встановлювати і в приватних будинках, і в квартирах багатоповерхівок. Щоправда, лічильники мають бути внесені до Держреєстру України й сертифіковані. І хоч на заміну доведеться витратити чимало грошей, часу і нервів, пристрій може окупитися навіть за півроку.

• електроенергія
• лічильник