Минулий тиждень виявився прісним на великий футбол.
За винятком п’ятниці та суботи, коли пройшли чергові відбіркові матчі до ЧЄ 2012 р. та кілька товариських матчів, європейські шанувальники гри мільйонів відпочивали, набираючися терпіння перед вирішальними єврокубковими баталіями.
Не помилюся, якщо скажу, що наступний тиждень футбольна громадськість чекає зі значно більшою цікавістю, ніж поточну гру з чемпіонами світу 2006 року. Ще б пак – участь двох українських команд у чвертьфіналах європейських турнірів забезпечує інтерес до футболу навіть серед зазвичай байдужих до соккера людей. Остаточно переконало мене в цьому біля десятка телефонних дзвінків від знайомих і не дуже осіб, суть яких зводилася до уточнення дати матчу «Шахтаря» та «Динамо». Цікаво, що раніше зацікавленість до футболу я серед цих людей не помічав. У даному матеріалі спробуємо розібратися та спрогнозувати, як розвиватимуться події у всіх восьми парах чвертьфіналів Ліги Чемпіонів і Ліги Європи.
Ліга Чемпіонів. «Барселона» – «Шахтар». Шанси у відсотках (прогноз «Спорт-Тайм»): 80 на 20.
Не хочеться повторяти матеріали попереднього номера, втім нагадаю: як на мене, «Шахтарю» при всій складності жеребу та нарікання на долю в деякій мірі пощастило. Пояснюю: чвертьфінал ЛЧ – не та стадія, на якій можна умовно перебирати суперниками. Так, «Барса» потенційно найсильніша з усіх 8-ми команд ЛЧ, що підтверджують провідні букмекерські контори, вважаючи каталонців головними фаворитами цьогорічної ЛЧ, однак якщо керівництво «Шахтаря» ставить перед командою наполеонівські плани, коли ж їх вирішувати, як не в матчі з цим суперником. Нашій команді нічого втрачати – програти нинішній «Барсі» вважається нормою, а перемогти – геройством. То ж, чому б гравцям «Шахтаря» не скористатися життєвим шансом навіки вписати свої прізвища не лише в історію донецького клубу, але й українського футболу в цілому?!
Зрозуміло, що знайти слабкі місця в команді Гвардіоли – річ не проста. Особливо не бачилися вони восени минулого року та на початку 2011 р, коли каталонці проходилися по суперниках, наче каток по асфальту (чого вартий розгром «Реалу» 5:0). Інша справа – зараз. Ні, «Барса» й надалі, безперечно, – кращий клуб світу. Утім, у кінці березня 2011 р., це вже не та листопадова/груднева «Барселона». Остаточно переконала мене в цьому непроста перемога в останньому матчі ЧІ проти середнячка «Гетафе» з рахунком 2:1. Інша справа, що криза цієї команди вимірюється не втраченими очками, а переконливістю перемог. Можливо, скажу парадоксальну річ, але головна проблема каталонців полягає в короткій лаві запасних. Фактично весь сезон команда проводить одним складом, змінити який тренерський штаб примушує лише травма когось із обраних 11-ти. Зате який це склад! Не злукавлю – можливо, найкращий в історії гри. Проблема «Барселони» Гвардіоли при всій її геніальності полягає в складності прижитися сторонньому «тілу» в цей живий барселонський організм. Згадаємо Ібрагімовича, нашого Чигринського, нинішніх запасних Маскерано й Аффелая. Класні ж футболісти, однак у барселонський футбол можуть грати або вихованці цієї системи, або гравці типу Дані Алвеша з Вільєю, які за габаритами наче створені для нього. Однак, переконаний, слабкі місця в цієї команди таки є. Передусім – це захист, який в період травми капітана Пуйоля (до гри з донеччанами харизматичний лідер повинен повернутися) і раптової хвороби француза Абідаля (у гравця виявили жахливий недуг – злоякісну пухлину в печінці) виглядав не надто переконливо. Замість Пуйоля в центрі захисту діяв опорний хавбек Бускетс, якому візуально вкрай важко давалися матчі на цій позиції (чого вартий автогол у матчі з «Арсеналом»). Логічно, що проводячи фактично два матчі в тиждень одними гравцями, фізично під кінець сезону команда підсідає. Щось подібне відбувається і в «Барсі». Поки рятує геній Мессі, Хаві й Іньєсти, які раз-за-разом рятують команду від неприємних сюрпризів у вигляді втрати очок.
Ще один плюс на користь донеччан – нелюбов Гвардіоли до команд із Східної Європи. Згадаємо важкі матчі «Барси» з казанським «Рубіном»: той же матч за Суперкубок Європи проти «Шахтаря». На думку тренера каталонців, команди зі Східної Європи грають у закритий футбол. Мабуть, у цьому і плюс гірників – Гвардьола таки погано поки знає команду Луческу, бо «Шахтар» явно в такому ключі не грає.
Загалом, розвиваючи цю тему, все ж цікаво буде подивитися на «Шахтар» у плані того, що Луческу прийдеться обирати: чи «Шахтар» у першому матчі вийде налаштований на гру в антифутбол, при цьому досягнувши позитивного результату, чи все таки Містер спробує зіграти в свою гру. А то якось ми вже відвикли від того, що донеччанам приходиться під когось підлаштовуватися. Проблема полягає в тому, чи зможе «Шахтар» за наявних кадрів, передусім в опорній зоні, зіграти проти «Барселони» суто від оборони. Минулорічний «Інтер» Моуріньо зміг, зігравши в півфінальному матчі-відповіді проти каталонців в 10 захисників та одного Ето-О в ролі правого хавбека. Фокус хитрого португальця вдався – за тотального володіння м’ячем в центрі поля навіть дрібним барселонцям було тісно в штрафному майданчику Жуліо Сезара, і «інтерісті» відстояли таку необхідну їм мінімальну поразку. Чи зможе так зіграти сучасний «Шахтар»? Із врахуванням не надто впевненого захисту та фактично єдиного чистого опорника Хюбшмана є сумніви. А Гаю і Степаненку, судячи з усього, Луческу навряд чи довіриться в такій грі. Ще одне зауваження – «Шахтар» просто не вміє грати другим номером, причому команда повинна контролювати перебіг подій від першої до останньої хвилини гри. Якщо щось пішло не за планом – не виключений ганебний розгром. Пригадайте гостьову гру проти «Арсеналу» (це єдина втрата очок донеччанами в цьому євросезоні), коли після помилки П’ятова команда посипалася. Ще не відомо, як би розвивалися події в першому матчі в Римі, якби після пропущеного голу римляни фактично подарували гірникам два голи. Головне завдання для Луческу – спробувати виключити «мозковий центр» каталонців Хаві Ернандеса. Невже Луческу довірить таку відповідальну функцію Фернандіньо, який, здається, нарешті оговтався після важкої травми?! Враховуючи фланги нашої команди, там проблем виникнути не мало б. Трохи тривожно за вже згадану оборону, але сподіваюся, що Чигринський доведе своїй колишній команді, мовляв, даремно ви мені не дали ще трохи часу на адаптацію. Ну, а Ракицького на такі матчі налаштовувати не потрібно – коли хлопець в хорошому гуморі, суперників на своєму шляху просто не бачить. Коротше кажучи, буде цікаво. Хочеться, щоб другий матч у Донецьку не перетворився на просту формальність, адже на «Донбас Арені» «Шахтар» ще не програвав.
«Реал» – «Тоттенхем». Шанси у відсотках (прогноз «Спорт-тайм»): 75 на 25.
Сильні і слабкі сторони «Реалу»: команда гра, індивідуальний клас футболістів, Моуріньо – нестабільність захисту, реалізація моментів.
Сильні і слабкі сторони «Тоттенхему»: характер, гра на флангах, гра у «на другому поверсі» – нестабільність атакуючої лінії команди, травми.
Ситуація в цій парі нагадує вищеописаний двобій, і п’ять відсотків я додав лондонцям лише з огляду на те, що команда, як-не-як, представляє АПЛ. «Реал» – явний фаворит, який на даному етапі бачиться навіть цікавіше за «Барсу». Нагадую, гіпотетично два іспанські гранди можуть зустрітися в півфіналі, і, враховуючи те, що на них чекає два матчі в квітні (чемпіонат і фінал Кубка), шанувальники футболу можуть дочекатися 4 (!) «ель-класико» протягом місяця! Наче в плей-оф Кубку Стенлі!
Якщо чесно, на відміну від нашого чемпіона, абсолютно не бачу варіантів проходження «шпорами» команду Моуріньо. Безумовно, Харрі Реднап створив цікаву команду з неординарними футболістами (ван дер Ваарт, Модріч, Бейл), але «Реал» таки сильніший. Передусім індивідуальним вищим класом гравців та, як не банально, Моуріньо. Португалець не одну собаку «з’їв» у матчах на виліт, тому суперники на кшталт «Тоттенхему» (за логікою речей) не повинні йому створити проблеми. Переконують у перемозі мадридців й останні матчі клубів у чемпіонаті – «Реал» без надзусиль переміг у дербі проти «Атлетико», а «шпори» вдома розійшлися миром із кризовим «Вест Хемом». Навряд чи сильно вплине на розподіл сил у парі можлива відсутність Кріштіано Роналдо в першому матчі, який у вже згаданому мадридському дербі пошкодив стегно.
«Манчестер Юнайтед» – «Челсі». Шанси у відсотках ( прогноз «Спорт-тайм»): 50 на 50
Сильні і слабкі сторони «МЮ»: командний дух, незламний характер, оборона (коли всі здорові) – травми, дефіцит якісних виконавців у півзахисті
Сильні і слабкі сторони «Челсі»: силовий стиль гри («проти лому немає прийому»), гра на другому поверсі, оборона – нестабільна атака, високий середній вік виконавців.
Без сумніву, найцікавіша пара 1/4 фіналу. І абсолютно рівна. Зустрінуться команди, які завжди і всюди претендують на перемоги. А інакше і не може бути: «МЮ» і «Челсі» – топ-клуби, сезон без трофеїв для яких вважається суцільним провалом. Якщо «МЮ» наразі претендує на всі три головні турніри сезону (півфінал КА, лідерство в чемпіонаті з перевагою у 5 очок над «Арсеналом» та чвертьфінал ЛЧ), то «Челсі» зараз усю увагу повинен зосередити саме на Європі. Інші фронти вже програні… Саме для Європи і запрошував Роман Абрамович Карло Анчелотті на «Стемфорд Брідж». І можна не сумніватися, що у випадку вильоту на цій стадії турніру, голова іменитого італійця полетить якщо не відразу, так в кінці сезону точно. Анчелотті вже був на грані відставки на початку року, коли «аристократів» не на жарт трусило, але Террі і Ко вчасно схаменулися.
У царстві «МЮ» ззовні все стабільно. Нещодавно команда видала неприємну серію з двох поразок у чемпіонаті від «Ліверпуля» і того ж «Челсі», але після цього пішли чергові перемоги. Загалом, «МЮ» останніх років – це машина для перемог. При цьому перемог вольових, як кажуть спортсмени, «на жилах». І дивуватися тут нічому – не володіючи ресурсами провідних команд планети, в команді дефіцит яскравих зірок. Після продажу Роналдо таких у команді з натяжкою півтори – Руні і Фердинанд «Команда-зірка», здається, так В.В.Лобановський називав такі клуби. Упевнений, «МЮ» тримається на генії Фергюссона, для якого ця команда – справа життя. Що буде з «дияволами» після шотландця, важко уявити. Однак, давайте все ж про сьогодення.
Навряд чи варто чекати від цієї пари привабливого футболу. Обидві команди полюбляють силовий футбол, при цьому не особливо переймаючись красотою. Однак, повірте, обидва матчі будуть тримати глядачів у захопленні від першої до останньої хвилини. Неймовірні швидкості, жорстка боротьба, ризиковані підкати, а можливо і дрібні бійки – цього вистачатиме. Суперники добре знають один одного. На руку «Челсі» зіграють проблеми «дияволів» в захисті, що обумовлено хронічними болячками минулорічних лідерів клубу Фердинанда і Відіча. На руку «МЮ» – слабка гра форвардів команди Анчелотті. Після приходу в зимнє міжсезоння Торреса, здавалося, атака стане найсильнішою ланкою «аристократів». Вийшло ж навпаки – італієць довірився невпевненому зараз іспанцю, чим дещо пригнітив Дрогба і Калу. Довелося забивати Анелька (дубль у першому матчі проти «Копенгагена») і півзахисникам. Дозволю собі спрогнозувати, що «аристократи» таки будуть більш мотивовані за суперника. Враховуючи вік і фактично провалений сезон, для більшості з них це буде остання можливість виграти серйозний трофей, а, можливо, й пограти на такому високому рівні.
«Інтер» – «Шальке 04» – Шанси у відсотках ( прогноз «Спорт-тайм»): 65 на 35.
Сильні і слабкі сторони «Інтера»: досвід, характер, гра півзахисту та флангів – тренер, оборона.
Сильні і слабкі сторони «Шальке 04»: знаменитий німецький дух, напад – нестабільна гра протягом усього сезону, незбалансованість команди, посередній рівень окремих виконавців.
Суб’єктивно – найслабша пара серед всіх, об’єктивно – дивовижна пара, адже враховуючи стан обох команд на певних відрізках сезону, побачити ці команди в чвертьфіналі ЛЧ, м’яко кажучи, не очікувано. «Інтер» почав «валитися» ще в листопаді, і прихід на тренерський місток сенсаційного бразильця Леонардо замість Бенітеса цей процес якщо не перевернув в інший напрямок, то хоча б зупинив. За великим рахунком, «Інтер» по грі повинен був вилітати від «Баварії» в 1/8, але оборона мюнхенців була проти. І це при живому Тимощуку, який в першому переможному для «Байерну» матчі, виключивши Ето-О, в другому з сумом спостерігав із лави для запасних знущанням камерунця над колегами. До цих пір важко зрозуміти рішення ван Гаала в цьому матчі, тому голландця абсолютно не шкода перед уже оголошеною відставкою. Ну, а «Шальке» взагалі проводить дивовижний сезон. Йдучи в бундеслізі лише на 10-тій сходинці, але при цьому потрапивши в фінал Кубку Німеччини та плей-оф ЛЧ, шефи «кобальтових» не пробачили такі результати головному творцю цієї команди – Феліксу Магату, звільнивши між матчами з «Валенсією» в 1/8. У принципі, логічне рішення, враховуючи той самий результат у чемпіонаті та трансферну політику герра Магата, який в якості спортивного директора купував головному тренеру Магату гравців (іншими словами, в Гельзенкірхені Магат мав необмежені можливості). Народу в команді, мабуть, вистачило б на кілька «Шальке» (нагадаю, що одного взимку навіть із українського чемпіонату взяли – бразильського крайнього «Карпат» Авелара, правда, за два місяці той не провів у футболці клубу жодної хвилини), тільки от стабільно й на пристойному рівні грають одиниці. Воротар Нойер, перуанський хавбек Фарфан і легендарний Рауль Гонсалес – от вам і весь список. Тим і дивно бачити цю команду на такому рівні.
У принципі, очікую від цієї пари веселого футболу. «Інтер» Леонардо атакувати любить (аналогічно, як це робив «Мілан» Леонардо), правда, не завжди це позитивно впливає на результат. Що стосується німців, то таке відчуття, що багато забивати – це їх стихія. Правда, якраз що «Шальке» це стосується в меншій мірі, порівняно з іншими німецькими клубами. На даний час «кобальтових» очолив відомий тренер Ральф Рангнік, для якого це вже другий прихід у клуб. І це повинно дати свої результати. Рангнік – спеціаліст грамотний і дуже поважаний на батьківщині. Тільки навряд чи він врятує німців – занадто вже велика різниця між класом футболістами «Інтера» та «Шальке».
Про пари Ліги Європи читайте в наступному номері.
