В обласному центрі близько 400 білбордів, в той час як їхня оптимальна кількість – 300, зауважують експерти.
«Перш за все, слід зняти борди навколо площі Театральної. Вони відверто псують панораму під час, скажімо, споглядання синагоги зі сторони пл. Петефі. Те ж саме можемо побачити і вздовж протилежного берега річки Уж. Образ старого міста абсолютно не співпадає з існуючою рекламою», – впевнений очільник закарпатського Турінфоцентру Олександр Коваль.
Заступник Голови бюджетної комісії, депутат Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко з спеціалістом по туризму погоджується і запевняє – зменшення кількості рекламних щитів суттєво не вплине на надходження до міського бюджету.
За його словами, рекламний бізнес знаходиться на одному із останніх місць за наповненням казни: «Враховуючи, що на сьогодні існує плата у 175 грн. за місце, то не важко порахувати, що суми, в масштабі обласного центру, не надто великі. Реклама у нас в цьому сенсі плете задніх».
Володимир Чубірко стверджує: не роздуваючи обсяги зовнішньої реклами можна суттєво збагатити місцевий бюджет.
«Збільшуючи кількість бордів, ми тільки захаращуємо місто, знижуючи дохідність рекламних компаній. Я хотів достукатись до мера Погорєлова, щоб і він це зрозумів. Умовно кажучи, якщо в Ужгороді є 400 білбордів, то ціна реклами на них, умовно, складає 1000 грн. на місяць. Якщо збільшимо їх кількість до 600 – то за законами ринку і ціна реклами впаде до 700 грн. на місяць», – пояснив експерт. – Фактично, ми захаращуємо місто не зовсім якісними білбордами і, в той же час, рекламні компанії не мають з того належного доходу».
За підрахунками депутата, середня ціна, яку готові платити власники рекламних компаній, межує з 500 грн. За таких умов місто отримає 200 тис. грн. до бюджету у місяць. За рік це 2,5 млн. грн.
Чубірко вважає доцільним розроблення генплану розміщення реклами, а місця під борди віддавати у користування на конкурсній основі: «Відповідно, поки є дозволи у певних підприємців – вони діють, а як закінчаться – місця слід виставляти на аукціон. Це була б ідеальна схема і ні в кого не виникало б питань, ні у громадськості, ні у журналістів, чому ті чи інші білборди дістались певним фірмам».
Тема захаращення Ужгорода біл-борадами досягла свого апогею, коли на останньому засіданні Ужгородського міськвиконкому, всупереч попереднім обіцянкам мера і архітектора міста, під рекламні площі було виділено ще близько 20 місць. Свідомі ужгородці обурені, мовляв, в обласному центрі вже і без того навіть ніде сфотографуватися.
